ЛЕЛЕКИ
День докотився до вечора,
Абриси місяць обмацує.
Птаха в гніздечку лелечому
Дзьобом червоним поклацала.
Ніченька тиха, мов ковдрою,
Землю закутала в темряву.
Сон огортає, бо довгою
Видалась подорож землями.
Сонця ласкавого промені
Світлом проклали доріженьку.
Крила складає утомлені -
Спить, все міняючи ніженьки.
Встане пташина удосвіта
Збуджена рано загравами,
Лад наведе в гнізді батьківськім -
День промайне не забавами.
ЗАтишне, ладне, доглянуте!
Що там, найкраще в околиці!
Місце ще прадідом вибране!
Там, де шляхи усі сходяться.
Згодом чекатиме подругу,
Зустрічі з нею жаданої!
Жодного зайвого відруху -
Все для родини й коханої!
Сонце у річці втопилося.
Час зволікає, не квапиться!
Птасі в гнізді зажурилося -
Вірністю рід цілий славиться!
Віра Джерельна
