Легенда про шахівницю
Шахи було вигадано в Індії, і коли індуський цар Шерам побачив їх, то був вражений тим, яка це розумна гра. Дізнавшись, що їх винайшов один із його підлеглих, цар наказав покликали його, щоб особисто нагородили за такий вдалий винахід.
Винахідник, якого звали Сету, прийшов до трону володаря.
– Я хочу гідно тебе винагородити, Сету, за чудову гру, - сказав цар. – Я достатньо багатий, щоб виконати твоє найсміливіше бажання.
– Доброта твоя безмежна, володарю, але дай мені час подумати над відповіддю.
А коли Сету наступного дня знову з`явився до трону, то скромність його дуже вразила царя.
- Володарю, - сказав Сету, - накажи видати мені першу клітину шахівниці одне одне пшеничне зернятко.
- Звичайне пшеничне зернятко? – здивувався цар.
- Так. За другу клітинку – 2 зернятка, за третю – 4, за четверту – 8, за п’яту – 16, за шосту – 32…
- Годі, - роздратовано перебив його цар. – Ти отримаєш свої зернятка за всі 64 клітинки!
Наступного дня цар поцікавився, чи отримав Сету свою винагороду.
Але з`ясувалося, що в усіх коморах царства немає такої кількості зерен. Нема й на всій Землі. І якби навіть цар наказав обернути всі землі царства на поля, висушити моря й океани, розтопити сніги й кригу, що вкривають північні пустелі, а весь цей простір засіяти пшеницею, то все, що зійшло б на цих полях, потрібно було б відати Сету.
– Скажи мені це дивовижне число, - попрохав цар.
– Вісімнадцять квінтильйонів чотириста сорок шість квадрильйонів сімсот чотири трильйони сімдесят три більйони сімсот дев`ять мільйонів п’ятсот п`ятдесят одна тисяча шістсот п'ятнадцять, о володарю!