Останній урок зарубіжної літератури в моєму рідному 11-А ...
Його тема -" Квіти улюбленому письменнику". Урок прощання і хвилювання, урок емоцій і почуттів, урок спогадів і думок, міркувань і вдячності. Вдячності письменникам, які подарували цілющі зерна знань, спонукали своїми творами до творчого пошуку, прекрасних знахідок і відкриттів, сіяли правду, добро, любов, давали відповіді на всі запитання і гарну пораду.
Дивилась на своїх маленьких і водночас дорослих дітей і розуміла: незважаючи на те, що війна вкрала в них безтурботну юність, веселі шкільні перерви, цікаві уроки та довгі розмови в стінах рідної школи, література рятувала, допомагала, радила, підтримувала. Із собою в довгу і складну дорогу життя вони взяли рядки із творів Бредбері, Екзюпері, Камю, Хемінгвея,
О. Генрі, Вайлда.
"Є злочини гірші, ніж спалювати книжки. Наприклад – не читати їх."
"Людина не для того створена, щоб терпіти поразки. Людину можна знищити, але її не можна перемогти."
"Жодна людина не заслуговує на твої сльози, а ті, хто заслуговують, не змусять тебе плакати".
"Добре бачить лише серце! Найголовнішого очима не побачиш".
"Кохання — це коли ні про що не шкодуєш."
"Мета життя – самовираження. Проявити у всій повноті свою сутність – ось для чого ми живемо."
«У цьому світі ми не вибираємо, буде нам боляче чи ні, але в нас є можливість вибрати, хто саме зробить нам боляче».
Не можна процитувати всіх... Не вірю, що більше не зайду на урок в 11-А, не побачу довірливих і допитливих очей моїх геніїв, не почую їхніх серйозних і переконливих висловлювань і суджень та неперевершеного читання віршів...
Це було востаннє..
Але я вірю в них усіх і в кожного окремо, адже правий був Екзюпері :"Добре бачить лише серце! Найголовнішого очима не побачиш".