Квітка лицарів, кохання й ворожби..стокротка

Ця невеличка, біленька або рожувато-червона квіточка має не одну дуже красиву легенду про своє походження....

...Е така. "Коли Пресвята Діва Марія ще дитиною дивилася вночі на небо, всіяне численними блискучими зорями, то висловила побажання: як добре було б, аби всі ці чудесні зірки стали земними квітами й вона могла гратися ними. ...Тоді зорі, почувши її, одразу ж відбились у блискучих краплях роси на земних рослинах, і коли вранці сонце осяяло землю, то уся вона була всіяна, мов зірочками, білими квітами. Пресвята Діва була в захопленні, прикрасилась ними й мовила, що вони довічно будуть її улюбленими квітами і хай віднині називаються вони квітами Марії. І відтоді ці квіти супроводжують щастя, саме тому в маргаритки й запитують про нього, лічачи та обриваючи її пелюстки.

До речі, свою назву "маргаритка" квітка одержала від грецького слова margarites, що означає "перлина", оскільки на зелених луках численні білі її квіточки й справді, мов розсипані перли. Але вони можуть бути і рожевого забарвлення, теж виглядають красиво!

В північних сагах маргаритку присвячували богині весни, її приносили в жертву богині любові - Фреї, тому маргаритку часто називали ще й квіткою кохання та нареченою сонця. Цією останньою назвою та звичаєм жертвувати квітку богині любові й пояснюється, на думку багатьох вчених, відома усім роль маргаритки як оракула кохання. У цьому амплуа "любить - не любить" маргаритка відома з прадавніх часів і причому не лише в одній якійсь окремій державі, а майже в усіх західноєвропейських, окрім хіба що Англії. Німецькою мовою існує навіть її особлива назва "Maasliebchen", тобто мірило кохання, що веде свій початок з давніх-давен і має за основу старовинну дитячу гру, коли обриваються білі пелюстки. Опинившись далеко у лісі чи в полі і боячись, що батьки їхні дуже будуть сваритися на них за це, діти в Німеччині брали, та й тепер це роблять, таку маргаритку і, обриваючи її пелюстки, ворожили :"Schlage, Schelten, gute Worte"( побої, сварка, добрі слова) - і те слово, з яким зірвана остання пелюстка, й повинна означати, що на них чекає вдома....

....Окрім Німеччини, маленьку маргаритку як оракул кохання використовувало й сільське населення багатьох провінцій Франції, і в Нормандії, наприклад, з давніх-давен існує навіть пісенька : "Marguerite, fleur petite, rouge au bord, verte autor, dis le sort de mes amours..." (Маргариточко, маленька квіточко, червоний край, зеленая кайма, скажи, повідай, де моє кохання...). Пісня супроводжувалась обриванням пелюсток і ворожінням....

...Взагалі маргаритка мала ще й інше значення, особливо для лицарів та їх коханих. Лицар,, дівчина якого висловлювала згоду віддати йому своє серце, одержував право зобразити на своєму щиті маргаритку. Якщо ж дівчина не могла йому сказати так чи ні, а лише немовби схильна була відповісти згодою на його кохання, то дарувала йому вінок із маргариток, котрий середньовічною мовою означав : "Я ще подумаю". І такий скромний, навіть смішний, як на наш погляд, віночок наповнював великою надією серце лицаря, спонукав виявляти чудеса хоробрості й навіть жертвувати життям...

...Людовик Благочестивий теж поєднав цю квітку з ім'ям своєї дружини Маргарити....Він звелів виготовити розп'яття, котре помістив у вигляді герба на своєму персні у віночку з маргариток та лілій. Таким чином, цей перстень завжди нагадував йому про Спасителя, Францію та його милу дружину. Відтоді це ім'я стало улюбленим серед принцес. Його мали герцогиня Анжуйська, мати Генріха ІІ, сестра Франциска І та інші....

....Але як це не дивно, в Німеччині в 1739 році нашій чарівній невинній квітці загрожувала страшна небезпека. Її разом із собачою ромашкою звинуватили в отруйності, і суворі приписи начальства наказували знищувати її всюди, хоч би де трапилась на очі. Але чи через те, що недосить ревно взялися за її знищення, чи, може, рослина виявилась напрочуд живучою, грізне розпорядження не було виконане.Чарівна квіточка і далі росте повсюди, так само, як і колись, устеляє своїми численними білими і червонуватими зірочками поля та клумби наших садів.... Ось така історія...