Куди ж ти, літо, поспішаєш?
Вже липень-місяць на порозі.
Ти кожен день усіх втішаєш,
Коли людська душа в тривозі.
Завариш чаю з липи-цвіту,
Чорниць насиплеш повні жмені.
До тебе тягне, як магнітом
В обійми сонячні, зелені.
Куди ж ти, літо, поспішаєш?
З тобою затишно й приємно.
Хоч час біжить, а ти лишаєш
Свою любов і це взаємно. 
Наталія Кішовар (Черній)
