Міжнародна група дослідників встановила, що близько 416 тис. років тому поверхня Гренландії була в основному позбавлена крижаного покриву. Там, де зараз розташований холодний щит товщиною в кілька км, під час міжльодовикового періоду текли річки і росли дерева. Аналіз показав, що руйнування льодовика в минулому пов’язано з підйомом рівня океану не менше ніж на 1,5 м.
Міжнародна група дослідників встановила, що близько 416 тис. років тому поверхня Гренландії була в основному позбавлена крижаного покриву. Там, де зараз розташований холодний щит товщиною в кілька км, під час міжльодовикового періоду текли річки і росли дерева. Аналіз показав, що руйнування льодовика в минулому пов’язано з підйомом рівня океану не менше ніж на 1,5 м.
Дослідники використовували для аналізу зразки крижаних кернів з Camp Century — арктичної науково-дослідної бази США в Гренландії. Ці зразки льодовикових порід були отримані ще в минулому столітті в процесі тривалого буріння крізь весь льодовиковий щит до поверхні острова. Довгий час зразки зберігалися в лабораторії.
Дослідники перевірили осад з таких кернів за допомогою «сигнал люмінесценції». У темряві під камінням або льодом, мінерали кварцу і польового шпату в осаді з часом накопичують в кристалах вивільнені електрони. Цей ефект «обнуляється» під впливом сонячного світла. Тому аналізуючи кількість електронів можна визначити, коли порода в останній раз піддавалася впливу сонячного світла.
Дослідники проаналізували осадові породи за допомогою синьо-зеленого або інфрачервоного світла, випустивши захоплені електрони. Аналіз показав, що поверхня острова в цій області була відкрита від льоду всього 416 000 років тому (з похибкою близько 38 тис. років).
