КРИЛАТА НАДІЯ
Летіли лелеки з далекого краю,
Домівку шукали в загубленім раю.
Летіли,трудились,не мали спочину
Крилату надію несли в Україну.
Летіли в тривозі,щоб з шляху не збитись,
Щоб з рідним гніздечком та й знову зустрітись.
Край шляху стояла,мов привид тополя
Розчахнута болем,зруйнована доля.
Тужили у небі,птахи,голосили
Крилату надію на мить загубили.
Під хмарами довго сердешні кружляли,
На мові пташиній про щось розмовляли.
Уздріли хатину,що дивом вціліла
Розправили гордо обпалені крила.
Тужливая пісня умить обірвалась,
І одою радості в небі озвалась.
Гніздує нам щастя лелеча родина
Відродиться,знаю,моя Україна !
До свого коріння,до роду,до хати
Повернуться скоро усі лелечата!!!!
автор Тамара Дубовик
24.03.2023р.
