Крізь пітьму краще видно світло,
Крізь зраду - справжню любов,
І тільки ніколи не видно,
Як поряд Бог з нами йшов.
За руку тримав, щоб не впали,
Води подавав, щоб жили
І стежку щоб добру шукали,
Лихою ніколи не йшли.
У радості з нами сміявся,
Коли сумували - не спав,
На ранок він птахом здіймався,
Журбу десь відносив за край.
Він поряд, коли ми блукаємо,
Коли помирає наш сад,
Єдиний, хто нас підіймає,
Бо кожен "наш фініш - це старт"
Інна Паламарчук
