«Колись давно на території нинішнього Вовчанського району жило багато вовків. І ось в одній зграї помер вожак. Його самка, вовчиця, вирішила взяти на себе роль вожака у зграї. Але не всі вовки погодилися, що призвело до розділу зграї на дві ворогуючі групи. Вовчиця зі своєю групою пішла на схід і почала рити у горі велике лігво, щоб там заховати своїх товаришів від ворогів. Але сталося те, що вони не очікували: з лігва хлинула вода, яка перетворилася на річку. Цю річку ми знаємо зараз як Вовчу. Ще довго ця річка допомагала вовчиці та її зграї. Багато років вовки жили на землі Вовчанщини. Однак у 1950-ті роки терпець людей увірвався й вони винищили усіх вовків, що крали худобу. Тепер у районі Вовчої вони стали великою рідкістю».
