КРАСНУХА
Збудник- фільтруючий вірус, стійкий у навколишньому середовищі.
Джерело інфекції - хвора людина, яка стає заразною вже наприкінці інкубаційного періоду. Через 10-15 днів рісля висипання хворий не виділяє вірусу.
Шляхи поширення – повітряно-крапляний, а також трансплацентарний - від хворої матері до її зародка.
Сприйнятливість до краснухи дуже висока. Хворіють перед усім діти 2-10 років. Після перенесеної інфекції залишається стійкий імунітет.
Інкубаційний період – до 18 днів.
Патогенез та симптоматика:
Починається хвороба з підвищення температури тіла до 380 С, кашлю, нежиті, почервоніння очей. Збільшуються і стають болісними лімфатичні залози на шиї та потилиці. На 2-3 день нездужання з’являється блідорожевий висип- спочатку на голові, шиї, тулубі. Він швидко розповсюджується на кінцівки. Характерним є рясний висип на спині, сідницях, розгинальних поверхнях рук і ніг. Висип тримається 2-3 дні, потім раптово згасає, не викливаючі по собі пігментації або лущення.
Перебіг краснухи у дітей може бути досить легким, без висипу, при нормальній температурі тіла. Ускладнень майже не буває.
Зараження краснухою особливо небезпечне для вагітних жінок, бо вірус потрапляє через плаценту до ембріона або плоду і вражає його. Діти народжуються з тяжкими аномаліями розвитку: вадами серця, катарактами, глухотою і інш. Страждає майже кожен орган, тканина.
Якщо внутрішньоутробне інфікування відбулося в перші 2 місяці, частота і важкість уражень є максимальною, бо припадає на критичний період – закладка органів.
Після народження дитина з вродженою інфекцією краснухи ще довго (1-20 місяців) виділяє вірус і є небезпечним джерелом пощирення інфекції.
Захворювання жінки на краснуху в першому триместрі вагітності, яке підтверджене лабораторними дослідженнями, є абсолютним показанням для штучного аборту.
Профілактика:
Ізоляція хворих
Відокремлення дітей, які були в контакті на краснуху
Проведення заключної дезинфекції у вогнищі інфекції
Введення вакцини у 12- місячному віці, ревакцинація – у 15-16 років.
