Крадеться нишком вже до нас зима...
Минуло літо і минає осінь.
Хуртеча заховає неба просинь,
Вдягнеться скоро в біле вся земля.
В таночку закружляє заметіль,
Притрусить снігом поле, всі стежинки
Й, немовби граціозні балеринки,
Посиплються сніжинки звідусіль.
І стане тихо й світло навкруги.
Зима розсипле іній по деревах,
На трон засяде, ніби королева,
Й, як діаманти, заблищать сніги.
І зліпим бабу білу снігову.
Прийде з зимою неймовірне диво,
Душі торкнеться тепло і красиво
Й проснеться казка ніжна наяву.
Оксана Козак
