Напевно, кожна людина в певний момент починає замислюватися, скільки ж можливостей вона упустила в цьому житті. Скільки непотрібних і потрібних людей зустріла на своєму шляху. Скільки поганого і хорошого зробила. І неважливо скільки тобі років в даний момент, все одно рано чи пізно ти підводиш підсумки, щоб рухатися далі. Ніхто з нас не стоїть на місці, ми йдемо, йдемо, йдемо. Роздаючи, витрачаючи себе на дрібниці, іноді не помічаючи найголовнішого. А головне у кожного своє, сенс свій, життя своє, і воно одне. І все прожите не повернути назад. Зворотний відлік не спрацює. Нам не повернути людей, слова, не повернути вчинки, молодість, сили...
А як хочеться іноді ...
