Затоки Каспійського моря служать найбільшими у світі джерелами сульфату для хімічної, скляної, шкіряної промисловості. Його берега і дно приховують величезні запаси нафти.
Надра прибережних гір Азербайджану і Дагестану, гір Мангишлака, Копет-Дагу, Талиша зберігають запаси корисних копалин.
З початку XIX століття на узбережжі Каспійського озера ведеться освоєння великих запасів нафти і природного газу. Найактивніша країна-нафторозвідник – Іран. Правда, від цього дуже сильно страждає екологія: великої шкоди наноситься тваринному світу. Транспортування нафти рідко обходиться без витоків, що завдає непоправні наслідки екології водойми. Браконьєрський видобуток осетрових і їх ікри привело до сильного зниження популяції риб і вимушеним обмеженням на їх видобуток і експорт.
Основним багатством Каспію є великі запаси нафти і газу в його надрах. Саме тут вперше у світі був здійснений морський видобуток. В даний час велику частину (70% -95%) нафти і газу дають морські родовища, що видобуваються в Азербайджанській Республіці. Геологорозвідувальні роботи, проведені в регіоні, виявили ряд найбільших нафтових і газових ділянок в морі і прилеглій території. Потенціал вуглеводневих ресурсів ставить Каспійський регіон на друге місце у світі після Перської затоки по запасах нафти й газу.