Коренева система
Коренева система - сукупність коренів рослин. Розрізняють три типи коренів за походженням: головний, бічний і додатковий.
Стрижнева коренева система — це система, в якої головний корінь добре виділяється серед маси інших коренів за довжиною і товщиною, потужним розвитком. Цей тип кореневої системи властивий майже всім двосім’ядольним рослинам.
Мичкувата коренева система — це система, в якої головний корінь швидко відмирає або слаборозвинений і не виділяється своїм розвитком і потужністю серед великої кількості додаткових корені на нижній частині стебла. Мичкувата коренева система характерна для однодольних рослин.
Змішана коренева система має добре розвинений головний корінь з численними бічними і додатковими коренями, що розвинулися на нижній частині стебла. Таку кореневу систему мають багато культурних рослини — помідори, перець, капуста, огірки тощо.
У деяких рослин корені набувають нових рис - видозмінюються. Видозміни кореня – це явище зміни будови кореня, що забезпечує пристосування рослини до умов існування.
Видозміни кореня:
1. Коренеплід — у головному корені рослини та основі пагона накопичуються запасні поживні речовини, внаслідок чого він потовщується. Це такі рослини, як буряк, морква, редька, петрушка, редис.
2. Кореневі бульби можуть утворюватися при накопичені запасних речовинв додаткових, тобто бічних коренях, що набувають особливої бульбоподібної форми.До таких рослин відноситься картопля, пшінка весняна, жоржина, батат. 3. Корені-присоски властиві головним чином рослинам-паразитам (повитиця) або напівпаразитам (дзвоник, омела). Такі корені здатні проникати в товщу стебел інших рослин і живитися їхніми соками.
4. Дихальні корені можна побачити у деяких рослин, що живуть у болотах.Вони забезпечують дихання підземної частини організму рослини. Представляють вони собою бічні корені, що ростуть вгору і згодом піднімаються над поверхнею води чи грунту (болотяний кипарис).
5. Опорні корені представляють собою додаткові корені, які утворюються на стеблі. Їх можна спостерігати у вигляді звисаючих коренів фікуса; ходульних коренів длядодаткової опори у для всіх відомої кукурудзи; дошкоподібних коренів фікуса каучуконосного; коренів-причіпкок вздовж стебла деяких видів витких рослин, наприклад, плюща.
За характером розподілу основної маси коренів у ґрунті розрізняють такі кореневі системи:
поверхнева — корені розміщуються близько до поверхні землі (тюльпан, ялина);
глибинна — корені розвиваються вглиб (верблюжа колючка, саксаул);
універсальна — корені рівномірно розвиваються вглиб і вшир (картопля, пшениця).
