Конспект до уроку «Екологічне право» Екологічне право – самостійна галузь права, що регулює відносини у сфері взаємодії суспільства та людини з навколишнім природним середовищем з метою охорони життя та здоров’я громадян, захисту їхніх екологічних прав і свобод, раціонального природокористування й забезпечення якості навколишнього природного середовища.
Об’єкти екологічного права – це сукупність природних, природно-соціальних процесів, природних ресурсів, ландшафтів, природних комплексів, екосистем та життя і здоров’я громадян, що підлягають охороні за допомогою норм екологічного законодавства.
Суб’єкти екологічного права – це особи, яким відповідно до закону належить право природокористування і на яких покладено обов’язок щодо охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання, відтворення природних ресурсів.
Екологічні права людини і громадянина – це встановлені та гарантовані державою можливості у сфері використання природних ресурсів, охорони природного середовища та забезпечення екологічної безпеки.
1) на безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище;
2) участь в обговоренні та внесенні пропозицій до проектів нормативно-правових актів, будівництва та реконструкції об’єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища;
3) участь у розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів;
4) здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів;
5) об’єднання в громадські природоохоронні формування;
Екологічні обов’язки людини і громадянина передбачені в ряді нормативно-правових актів. Конституція України в статті 66 встановила обов’язок кожного не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Стаття 12 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає обов’язки громадян України, а саме:
1) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;
2) здійснювати діяльність із дотриманням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів;
3) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб’єктів;
4) вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів та штрафи за екологічні правопорушення; 5) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище. Природокористування – це використання властивостей навколишнього природного середовища для задоволення економічних, екологічних, оздоровчих, лікувальних, культурних, естетичних та інших потреб людини. Природокористування поділяється на загальне та спеціальне. Загальне природокористування здійснюється громадянами для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних тощо). За загальне природокористування (купання у водоймах, плавання на човнах, водопій тварин, збирання в лісах грибів тощо) плата не стягується. Спеціальне природокористування здійснюється громадянами, підприємствами, установами і організаціями за плату на підставі спеціальних дозволів (ліцензій), порядок видачі визначається Кабінетом Міністрів України.
Червона книга України – це основний документ, у якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, на підставі якого розробляються наукові і практичні заходи, спрямовані на їхню охорону, відтворення і раціональне використання.
