Тема: Сатирична комедія « Мина Мазайло». Особливості сюжету. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації ( Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння.
Мета: допомогти учням усвідомити значення моральних та суспільних проблем твору; розвивати аналітичне мислення, мовлення учнів, навички характеристики героїв драматичного твору; виховувати любов до рідного народу та негативне ставлення до проявів шовінізму й крайнього націоналізму в суспільстві, прищеплювати найкращі людські почуття; розвивати вміння самостійно мислити.
Обладнання: портрет М. Куліша, текст твору «Мина Мазайло» , мультимедійна дошка, комп’ютер, презентація до уроку.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
Мова – це п’ята ефірна стихія,
яка облягає національний простір
і зменшення її сфери призводить до
утворення озонових отворів, через
які вривається чорна енергія, що
деморалізує народ.
Павло Мовчан
I Організаційний момент
II Слово вчителя
Сьогодні на уроці ми продовжуємо вивчати творчість відомого українського письменника, найталановитішого драматурга Розстріляного Відродження Миколи Гуровича Куліша.
«Ох і драматург же був! Світ бачив по-новому і писав по-новому-як Тичина в поезії, Курбас на сцені, Довженко в кіно» (Олександр Підсуха).
Творчість Миколи Куліша порівнюють з феєрверком. Один за одним виходять його твори: «97», «Патетична соната», «Маклена Граса», «Прощай село». Драматург пише «Народний Малахій». Устами головного героя саме цього твору було проголошено актуально і в наш час фразу «Кажіть руською мовою, не ґвалтуйте української…»
Микола Куліш був патріотом своєї країни, не став осторонь болючих проблем.
«Ми маємо обминання в нашій літературі таких важливих, пекучих проблем як національна… Я не можу обійти цієї проблеми й не хочу розв’язати її в білих рукавичках»
У 1928 році написана п’єса «Мина Мазайло».
«Український театр дістав свою найкращу, може, свою єдину комедію, якщо властивістю комедії вважати легкість, грайливість, ритмічність, грацію на підложжі глибокого змісту», - писав Юрій Шерех.
Миколу Куліша називають творцем «модерної драми». Але драматург змушує і сьогодні сприймати один із своїх кращих творів не очима, а серцем. Читати й перечитувати його, сміятися й замислюватися над проблемами сьогодення, які корінням своїм сягають у далеке минуле. Сюжет п’єси відомий ще з часів Мольєра і Карпенка-Карого. Та в М.Куліша він заіскрився новими барвами. Геній Миколи Гуровича Куліша перекинув міст між епохами, й доки будуть жити Мини, що роду свого не пам’ятають, буде ця п’єса актуальною.
III Оголошення теми та мети уроку
1. Словникова робота. Сатирична комедія.
а) Сатира - нещадне осміяння недосконалості, що не дає надій на виправлення (гіперболізація).
б) Комедія – драматичний твір, у якому висміюються вади суспільного життя і негативні характери людей.
в) Сатирична комедія – жанр драматичного твору, для якого характерні гострі дошкульні висміювання негативних явищ поведінки вчинків.
2. Вчитель. Сьогодні ми спробуємо довести через образи твору, що люди, які зрікаються рідної мови, відцуралися свого роду. Такі люди духовного бідні. Їх життя немає сенсу. Для цього вам доведеться бути на уроці критиками, філологами, літературознавцями, а також акторами.
3. Вчитель. На домашнє завдання вам було дано опрацювати: образи твору, сюжет твору, повідомлення про українізацію, а також цитатати до характеристики персонажів. Зараз проведемо «Літературний пінг-понг»
Коли й де відбувається дія показана у творі?
Що хоче додати до свого прізвища Мокій Мазайло?
Яке завдання дала Рина своїй подрузі?
Яким чином Мина хоче покращити знання російської мови?
Хто прийшов на допомогу Мокієві у родинній дискусії?
На яке нове прізвище Мина хоче поміняти своє?
На чиєму боці опиняється дядько Тарас при голосуванні?
За що звільнено з посади Мину?
Скільки дій має твір?
Яке прізвище тьоті Моті?
11) Що є розв’язкою твору?
IV. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу
1. Слово вчителя. Твір «Мина Мазайло» був закінчений у 1928 році, а вже в березні та квітні 1929р. комедію було поставлено в Дніпропетровському театрі ім. Т. Шевченка, театрі Л. Курбаса «Березіль» (Харків), театрі ім. Івана Франка, яким керував Гнат Юра (Київ). Комедію М. Куліша грали в Дніпропетровську, Житомирі, Херсоні ,Одесі, Вінниці, Маріуполі. 1929 року п’єса вийшла в Харкові окремою книжкою.
Після постановки в театрах і публікації комедія стрімко одержала визнання. Тема, порушена у творі, та його проблематика жваво обговорювалися у пресі, стали предметом дискусії.
У полеміці, що розгорілася навколо «Мини Мазайла», опоненти звинувачували М. Куліша в неактуальності теми і в неправдоподібності ситуації зі зміною прізвища. Але талановитий митець майже анекдотичну ситуацію підносить у творі до рівня загальнонаціональних проблем, а саме: стану української мови й культури, національного нігілізму й манкурства, що надає п’єсі високого громадського звучання. Драматург під новим ракурсом розвінчує сучасне міщанство, використовуючи засоби сатири, висміює їхнє побутове й інтелектуальне убозтво на матеріалі українізації.
-Отож, ща таке українізація?
2. Бесіда з учнями.
а) Яка ж тема твору?
б) До чого в житті прагне Мина Мазайло?
в) Як оточуючі ставляться до бажання Мини змінити прізвище?
г) Хто допомагає персонажеві в досягненні мети, хто не погоджується з ним?
д) Як ви думаєте: на чиєму боці автор?
е) Що викликає у вас сміх?
3. Рольова гра.
Тьотя: Я бачу, я розумію, але што у вас на вокзалі робиться?
Мати: А що?
Тьотя: І ви отут сидите і не знаєте?
Мазайло: Та що таке?
Тьотя: Не знаєте, що робиться? Не знаєте, що там написано?
Усі: Ні.
Тьотя: Не бачили? Не читали? «Харків» написано. Тільки під’їхали до вокзалу, читаю великими буквами «Харків». Дивлюся – не «Харьков», а «Харків». Навіщо, питаюсь, навіщо ви нам іспортілі город?
4. Характеристика персонажів.
4.1. Вчитель: Що ви дізналися про Мину Мазайла?
- З якою метою хоче змінити собі прізвище?
- Як ви вважаєте, чи може людина, змінивши прізвище, стати кращою?
- Які риси характеру мав головний герой п’єси?
(Мина був кар’єристом, заради кар’єри він зрікся свого роду, невихований, жорстоко ставиться до сина, не розділяє його думку.)
Висновок: Харківський службовець Мина Мазайло, українець за походженням вирішив змінити своє «плебейське прізвище» на щось милозвучніше. Він сподівається, що тоді настане справді щасливе життя. Це дуже потрібно для його кар’єрного росту. Але разом із прізвищем відмовиться він і від свого українства, від «мужицтва» й стане одного дня Сирєнєвим, Розовим, Тюльпановим, на крайність – Мазєнєним. «Мазайло» для нього, як камінь на шиї, тавро. І ось настала ця довгоочікувана мить.
4.2. Вчитель: Що вам відомо про Мокія?
- Чи можна Мокія вважати позитивним героєм?
- Визначте основні риси його характеру.
( Мокій дуже захоплений українською мовою, вміє відстоювати власну думку, але через своє захоплення зовсім не звертає уваги на почуття Улі до нього. У суперечці з батьком грубий, жорстокий, невитриманий).
( Виразне читання уривка, де Мокій намагається українізувати Улю).
4.3. Вчитель: З якою метою тьотя Мотя приїхала в гості?
- Які риси характеру цієї героїні?
- Доведіть, що т. Мотя ненавиділа українську мову.
(Невихована, хитра, лицемірна, безкультурна, груба).
4.4. Вчитель: Що ви можете сказати про дядька Тараса?
- Що думаєте про Лину та Рину?
- Трохи окремо у п’єсі стоїть постать Улі. Автор постійно підсміюється. Іронізує в ремарках: « Уля – як Уля»…. Тобто, яка вона?
5. Вчитель. Зараз спробуймо визначити позицію персонажів щодо українізації, за допомогою технології « Дерево рішень» За чи проти?
6. Проаналізувати ситуацію.
Словникова робота.
Значеня слів: шовініст, націоналіст, манкурт, патріот.
6.1. Скажіть, будь ласка, чи можемо говорити, що всі ці типи персонажів присутні у п’єсі?
7. Дослідницький практикум.
7.1 .Вчитель. Познайомившись із змістом твору, розкривши характери дійових осіб, спробуємо визначити основні проблеми, які автор порушив у творі.
Згадаємо проблему русифікації в Україні на початку XX ст., яку в 1920р. більшовицькі ідеологи намагалися прикрити так званою «українізацією». П’єса написана на матеріалі, який був характерний для Харкова 1920-х років. Тому перша проблема комедії – мовна.
7.2. На вашому шляху зустрінуться тьоті моті, мини, рини, лини, але не варто тихо погоджуватися з усім ними сказаним. Треба вчитися не соромитися себе, передусім свого походження та родини. Тому друга проблема – вміння відстоювати свою думку.
7.3. Мина і Мокій, хоч батько і син, але в житті вони є антиподами. Вони весь час сперечаються. Треба вміти слухати один одного, приймати спільні рішення, шукати «золоту середину». Третьою проблемою п’єси є проблема стосунків між батьками та дітьми.
8. Вчитель. Пройшло багато років з того часу, як М. Куліш написав цю п’єсу. Цікаво, чи існує мовна проблема у наш час? На це питання дадуть відповідь учасники ток – шоу «Знову слово?!».
9. Вправа «Коло ідей». Визначення ідеї твору.
( Розвінчання духовної обмеженості на матеріалі українізації, втілені в образах Мини, Мокія, т. Моті, д. Тараса. Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються мови, культури, традицій.
V. Підсумок
1. Вчитель. Отже, М. Куліш глибоко засуджує тих людей, котрі зрікаються мови, культури, традицій.
2. Чи є твір актуальним у наш час?
3. Епіграфом до уроку є вислів Павла Мовчана. Що має на увазі П. Мовчан під «чорною енергією»?
4. Презентація авторської поезії, що народилась у нашої юної поетеси Соломії Бурбулевич на грунті прочитаного твору.
VI. Оцінювання
VII. Домашнє завдання. Скласти твір-мініатюру про те, чи може прізвище вплинути на долю людини.