Основою педагогічної взаємодії є спілкування, адже саме спілкування є і найважливішою умовою, і засобом розвитку особистості. Одним з видів педагогічної взаємодії є спілкування педагога з батьками вихованців, головна мета якого — побудувати партнерські стосунки та забезпечити психолого-педагогічний супровід сімейного виховання. Щоб досягти цієї мети, потрібно майстерно володіти ефективними технологіями спілкування.
Технології педагогічного спілкування з батьками
Нині більшість педагогічних колективів чітко усвідомлюють пріоритетність сімейного виховання та важливість психолого-педагогічної допомоги батькам. Але, як свідчать наукові та емпіричні дані, цей напрям діяльності залишається для сучасного вихователя найскладнішим.
Розв'язання таких складних ситуацій не можна відкладати на якийсь час, оскільки від характеру стосунків педагога із сім'єю залежить ефективність освітньої роботи з дитиною. Непорозуміння, різне ставлення до деяких питань виховання і розвитку дошкільників — усе це призводить до сумних наслідків, коли батьки не довіряють вихователю і навпаки.
Типові ситуації з практики спілкування педагогів з батьками вихованців:
Ситуація 1
Забираючи дитину з дитячого садка, батьки Олі 3. обурилися з приводу того, що одяг їхньої дитини забруднений. Вони звинуватили педагога у недбалому виконанні своїх обов'язків, недогляді. Вихователь пропонує батькам усю прогулянку тримати їхню доньку за руку.
Коментар:
Якщо педагог запропонував батькам такий варіант розв'язання проблеми у жартівливій формі, можливо, це гарний вихід з цієї ситуації. Адже гумор — прекрасний засіб зняти психологічну напругу. Але варто одразу ж доброзичливо пояснити батькам, як важливо дитині «награтися», що обмеження рухової активності діти сприймають як покарання, а для дитячого садка підійде не такий дорогий одяг. Але замисліться над словами батьків, адже диму без вогню не буває.
Ситуація 2
Вихователі тривалий час були свідками конфлікту між бабусею і мамою щодо виховання Марічки К. — однієї з вихованок дошкільного закладу.
Якщо дівчинка жила у бабусі, її приводили в дитячий садок вчасно, і весь день Марічки проходив у межах встановленого у дошкільному закладі режиму.
Коли Марічку забирала мама, то наступного дня вона приводила дівчинку в дитячий садок десь о 10.30, коли всі заняття добігали кінця, і лишалися лише прогулянка та спілкування з дітьми. Часто мама й зовсім не приводила Марічку в садок без поважних причин.
Оскільки Марічка відвідувала старшу логопедичну групу, вихователь зауважила мамі, що такі відвідування не принесуть користі дитині. Мама поскаржилася завідувачу дошкільного навчального закладу, а дівчинку забрали з дитячого садка і записали до підготовчої групи у школі.
Коментар:
По-перше, абсолютно неприпустимо сприймати батька як суперника. Повчальна позиція може образити навіть урівноважену людину. Пам'ятайте, батьки і вихователі — співпрацюють, виховуючи дитину.
По-друге, твердження про те, що відвідування дитячого садка (навіть нерегулярне) не приносить користі дитині, щонайменше, непрофесійне. У будь-якому випадку, спілкування з однолітками не лише корисне для дитини дошкільного віку, але й необхідне.
Пам'ятайте, у старшій групі дитячого садка розв'язують не лише освітні завдання!
