КОМПЛЕКСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ЗА СПЕЦІАЛІЗАЦІЄЮ «ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН»
В ІНДУСТРІАЛЬНОМУ ФАХОВОМУ КОЛЕДЖІ КНУ
Як виявилося, за результатами внутрішньої статистики в коледжі, спеціальність «Гірництво» спеціалізації «Збагачення корисних копалин» має один з найбільших відсотків працевлаштування. Важко сказати конкретно, завдяки чому це відбувається. Я вважаю, що якогось одного фактора тут не існує. Скоріше, це вдала сукупність різних напрямків в навчальному процесі, які дають саме такий результат.
Для студентів фахових коледжів завжди головною в навчальному процесі була, є і буде практична підготовка. За навчальним планом спеціальності вона займає 25% (1404 год.) від загальної кількості годин (5724 год.). Крім того, 26% аудиторних годин припадає на лабораторно – практичне навчання.
Знайомство студентів із виробництвом починається з І курсу з предмету «Вступ до спеціальності» де нами передбачені екскурсії по головним цехам Північного гірничо-збага
чувального комбінату (ПРАТ ПІВНГЗК). Основна частина учнів у перший раз в житті попадають на таке потужне і масштабне виробництво. Багатьох це величезне підприємство вражає, декого і відверто лякає. Треба, щоб студенти поступово звикали до фабрик. І коли пізніше на ІІ курсі вони знов попадають на підприємства ГЗК в ході ознайомлювальної практики, то вже нема страху, поступово приходе розуміння роботи підприємства і окремих його ділянок. А коли студенти з’являються на виробництві вже після ІІІ курсу для проходження навчально – технологічної практики і для отримання робочої спеціальності, вони вже психологічно готові до роботи на високотехнологічних мега – підприємствах. Тут треба зауважити, що на роботу студентів запрошують як раз після проходження навчально – технологічної практики і отримання робочої спеціальності. Показавши себе гідно па практиці – студента зразу запросять на роботу.
Ще один важливий фактор якісної підготовки спеціалістів – це наяв
ність матеріальної бази спеціальності. Збагачувальникам в цьому сенсі повезло, в нас є потужна лабораторія збагачення, яка формувалась ще у радянські часи, коли підхід до професійно – технічної освіти в державі був зовсім іншим, всі розуміли, наскільки це важливо для промислових регіонів країни, був тісний зв'язок з провідними підприємствами галузі та ін. Нажаль в наші часи таку лабораторію створити вже майже не можливо.
А студентам скільки не показуй на картинках як виглядає те чи інше обладнання, скільки не розказуй, як воно працює, поки самі не побачать, своїми руками щось не виготовлять, не зроблять – практичних навичок не з’явиться. Недарма ще у Конфуція є такий вислів: «Те, що я знаю – я забуваю; те, що я бачу – я пам’ятаю; те, що я роблю – я розумію.» Тільки попавши в лабораторію у студентів з’являється інтерес до спеціальності.
Але все вище сказане не є чимось новим і інноваційним. Це складові комплексного підходу до якісної підготовки спеціалістів середньої ланки. І вони були відомі і використовувались завжди.
Сучасні високотехнологічні підприємства диктують нові вимоги до технологічного персоналу. Такий приклад. Одна з рядових робочих професій, що готують на спеціальності «ЗКК» - машиніст млинів. В зоні його обслуговування, як правило 20 – 30 млинів для подрібнення руди. Це саме габаритне і саме складне обладнання на ЗФ. Щоб збільшити, наприклад, подачу води у млин, технолог не шукає кран, щоб його відкрутити, а іде у пульт керування відділенням, де встановлені шафи з контрольно – вимірювальною апаратурою, монітор і клавіатура. Машиніст повинен увійти у програму керування відділенням, знайти потрібний млин, увійти у програму режиму роботи млина, змінити один з параметрів, подивитись й оцінити зміни в роботі обладнання, які запропонує комп’ютер і тільки після цього натиснути кнопку «enter». Автоматика сама спрацює і відкруте потрібний кран на трубопроводі.
Зрозуміло, що студентів, які потрапляють на робоче місце, спеціально навчають для роботи в режимі повної автоматизації, вони там складають свої іспити, але успішно це робить той, хто має практичні навички роботи на ПК, і вміє не тільки набирати тексти і спілкуватись в мережі, а широко використовувати можливості Інтернет – мережі, працювати з різними програмами, знати основи програмування і почувати себе впевнено в умовах сучасного виробництва. Ці навички студенти повинні отримати, навчаючись у фаховому коледжі і з ними вже прийти на виробництво.
Сучасні вимоги до навчання студентів такі, що кожен викладач вводе у свої заняття ті чи інші інноваційні методи: чи то сучасна підготовка і виступи на семінарах, чи складання електронних таблиць, розрахунків, підготовка презентацій та ін.
На нашій спеціальності стало вже доброю традицією: після кожної практики студенти готують фільми – звіти або презентації. Ця цілком творча самостійна робота учнів, яка їм дуже подобається, спрямована як раз на здобуття необхідних умінь і навичок, які стануть у пригоді потім.
От і виходить, що високий показник працевлаштування студентів спеціальності «Збагачення корисних копалин» - це результат дружної, цілеспрямованої праці всього колективу викладачів які, кожен по своєму, із своїм творчим підходом, із своїми інноваційними методами формують у студентів ті практичні знання і здібності, що стають необхідними на сучасному виробництві, завдяки яким наших студентів помічають і запрошують на роботу.