Коментар до уроку. Пісенність – це одна з найголовніших прикмет усієї поезії А.Малишка. Упродовж усього життя він працював як пісняр.
Поет співпрацював із багатьма композиторами – це Левко Ревуцький, Олександр Білаш, Андрій Штогаренко, але найбільше – з Платоном Майбородою (понад 30 пісень). Ось деякі з них: «Київський вальс», «Пісня про рушник», «Вчителько моя», «Стежина». Сьогодні на музику покладено понад сто віршів поета.
Історія написання поезії «Чому, сказати, й сам не знаю…»
Цікава історія пісні «Стежина», музику до якої було створено через декілька років після смерті А.Малишка.
1970 рік. Найбільшим проханням уже важкохворого поета було принести до лікарні цвіт яблуні. За вісім днів до смерті А.Малишко залишив уявно лікарняну палату і полинув до сільської хати, став босоніж на стежину і вийняв зі свого серця слова : «Чому, сказати, й сам не знаю…». Саме цей твір став його лебединою піснею.
Платону Майбороді замовили написати музику до художнього фільму «Абітурієнтка». Ось тоді згадав композитор про вірш А.Малишка. Сам поет подарував цей твір своєму другові П.Майбороді, а той написав до нього чудову мелодію і дав назву новій пісні «Стежина».