Коли ж то я виросла, мамо,
Учора ж була ще маля,
Ти ж колискові співала,
Казки ще читала ж ,щодня.
Коли ж то я виросла, мамо,
Учора була ж ще дитя,
І часу на все вистачало,
І ніч така довга була.
Учора ж ще вірила в диво,
Ні ,навіть, не в диво -в дива,
Й була в світі сама щаслива,
Як сонце торкалось чола.
Коли ж то я виросла, мамо,
Учора ж ще бабця моя ,
З дідусем, мене виглядала-
Варила мені щось,пекла.
Учора ж вони обіймали
Питали ,що снилось мені,
Рідним теплом зігрівали
Тепер ,лиш приходять у сни.
Коли ж то я виросла, мамо,
Учора ж була ще дівча,
Ти кіски мені заплітала,
Коли я до школи ішла.
Коли ж то я виросла ,мамо,
Ще вчора я ж гралась в ляльки,
І на ромашках гадала
У полі плела з них вінки.
Коли ж то я виросла, мамо ,
Учора ще ж дівка була,
До ранку ,по росах гуляла,
А ти бідна спать не могла.
Коли ж то я виросла ,мамо,
Ти заміж мене віддала.
Я діточок дочекалась-
Ти внуків на руки взяла.
Коли ж то я виросла ,мамо,
І виросли діти мої
Сама вже я внуків чекаю—
У гості..А правнуків ти..
Коли ж то я виросла ,мамо,
Куди так летять дні,роки..
Вже й тата і брата не стало..
У небі вони ,де зірки ..
Коли ж то я виросла, мамо,
Вже кажуть,що літо моє-
Бабиним ,стать поспішає
І Осінь у гості іде.
Коли ж то я виросла ,мамо,
Чи й виросла ,правду ,скажи,
Чи просто дорослою стала —
Дитина,бо в мене ж є ти.
Питань так багато до тебе
Ще більше до свого життя,
Коли ж то я виросла ,мамо,
Та відповідь ти не шукай..
Сама ж ,колись, в бабці питала:
—Куди ?І чому? Для чого...?
Сама ж вона того незнала
Куди все минуло ,пішло...
