Коли закінчиться страшна війна,
Розвіється душевний морок,
Літатиму від щастя осяйна,
Куплю валізу я цукерок.
Усіх прохожих буду частувать,
Щоб пом’янули убієнних,
Зайду до храму Бога прославлять
І всіх святих благословенних.
Стоятиму навколішки в сльозах
Перед іконою «Розп’яття»,
Молитимусь уклінно при свічах,
Що вже минулося нещастя.
За здравіє військових помолюсь,
Щоб відновилась Україна,
До образів в подяці притулюсь
Із вірою і на колінах.
Поетів- друзів запрошу своїх,
Що познайомилась в Фейсбуці,
Чернігів героїчний вразить всіх
І куполи церков блискучі.
Коли ж закінчиться страшна війна?..
Долаємо важку дорогу,
Вже чашу горя випили сповна,
Даруй нам, Боже, перемогу!
Петришина-Шкурко
