Коли ти малий, то тримаєш весь світ на долоньці:
вона хоч маленька, та в ній поміщається все,
крізь дірку в листочку примружено дивиться сонце,
і весело крутиться куля – земна карусель.
Летиш і летиш уперед, а довкола танцює,
сміється і міниться барвами небо й земля;
твоя дерев’яна конячка ірже і гарцює,
в незвідані мандри майбутнє зове звіддаля.
І все до снаги, і ти віриш, і знаєш, і можеш,
і вмієш літати, але то великий секрет,
твій янгол прозорий невтомно стоїть насторожі,
і ти навіть бачиш крилатий, ясний силует.
Ти знаєш молитву і просиш здоров’ячка в Бозі,
в маленькій долоньці тримаєш увесь білий світ,
щоб потім, колись, у незнаній далекій дорозі
впізнав тебе янгол на тлі кілометрів і літ.
Тримай його міцно! Цей світ – мов повітряна куля,
розтиснеш долоню – і він аж за край відлетить,
твій янгол невтомний до крові вже крила намуляв –
крилатий, ясний силует підпирає блакить.
09.02.2022
Наталія Ковалик
Світлина з Інтернету
