Коли мовчить твій телефон
І в Messenger ніхто не пише,
Не плач до образів ікон,
Без тебе хтось живе і дише.
Значить все добре у людей,
Своє життя, свої турботи.
Напевно, тисячі ідей
І маса всякої роботи.
Щасливі всі, нема проблем.
А про твої знати не хочуть.
Так, на душі журба і щем
І що, що недоспала ночі.
Колись боліло, то і йшли.
Тепер самі лікують рани.
Що їм до рідної душі,
Що криє смуток у тумани?
Якщо ще в змозі — озирнись!
Років лишилося так мало!
Тому для себе посміхнись,
Найди заняття, щоб тримало.
Гуляй у парку і в кіно,
Знайомся з близькими по духу.
Ковтни із келеха вина,
З друзями за твою «днюху».
Читай книжки та навіть мрій!
Сиди ночами в інтернеті!
Лиш тільки плакати не смій,
Бо раз живеш на цій планеті!
Барчук Р
