Коли батьки від нас на небо йдуть
і голос Бога там для них звучить,
батьківську хату діти продають...
Чому ж так серце болісно щемить?
Вже нині я продав батьківську хату,
у ній я пам’ятаю кожну мить,
мене малого там гляділи мама й тато...
Чому ж так серце болісно щемить?
Там яблуневий сад зростив мій тато,
веселий гул бджолиний в нім дзвенить,
чудесних квітів у садку багато...
Чому ж так серце болісно щемить?
Там бджоли доглядати вчив мене мій тато,
а мама вчила борщ смачний варить.
Вже промайнуло літ з тих пір багато,
чому ж так серце болісно щемить?
Вже будуть в хаті жити інші люди,
щаслива хай в них буде кожна мить,
бажаю їм добра й везіння всюди...
Чому ж так серце болісно щемить?
І будуть молоді батьки веселі
малу дитину по двору носить,
і знову буде радість в тій оселі...
Чому ж так серце болісно щемить?
Потрібно дім уже було продати,
не можу я на дві оселі жить,
негоже, щоб пуста стояла хата...
ЧОМУ ж так серце болісно щемить? (Іван Шульц)
