Кохана жінка крила нам дає,
Не загубити б їх в високому польоті,
Кохана жінка тіло й душу віддає,
І небо нам до серця пригорне.
Щасливий той, кто розуміє те,
Хто серцем її душу обніме,
По крихтам ми збираєм почуття,
Вони цвітуть від щастя і кохання,
Через усе потрібно перейти,
Через розлуки і образи і страждання,
То лише в фільмах, так красиво все,
Не просто нам в житті дається те кохання.
Та головне, щоб душу зберегти,
Не обпекти не обережним словом,
І як би нам словами не верти,
Кохана жінка крила нам дає,
І є вона життя свята основа...
Ітан Філіпс
