Ключі від квартири
...Тримаю в кишені вже рік
ключі від своєї квартири.
ключі від життя до війни,
де стіни в дитячих світлинах.
Від гомону радісних днів,
від затишку тихих світанків,
і від недосказаних слів,
й від кави на дні філіжанки..
Ключі від сусідів гучних,
від зустрічей після розлуки,
від капців домашніх м'яких,
від спогадів кольору туги...
Два коди від серця мого,
надійних залізних паролі:
кільце і маленький брелок,
що син дарував ще у школі.
Ключі від звичайних дрібниць
із вартістю в цілу планету,
душа знову гучно кричить
й стискає на грудях тенети..
Торкаюсь -і пальці тремтять
ком в горлі й страшна порожнеча..
в них- дому мого відчуття,
в них - все,що здавалось безпечним..
Знов хочеться плакать мені..
і в сліз є звичайна причина:
потрапили в око мені
ключі від моєї квартири..
24.02.24
@Світлана Телицина
