ХВОРОБА ЛЕГІОНЕРІВ - у 1976 році у американському легіоні захворіло 182 людини, із яких 29 - вмерли.
Збудник – вперше був виділений із морської свинки – грамнегативні палички, які вбиває спирт , 1% формалін, йод.
Шляхи поширення - повітряно-крапляний.
Джерело інфекції - рідко передається від хворого здоровому.
Інкубаційний період – 2-10 днів.
Симптоматика- недомагання, біль у м’язах, лихоманка, дуже сильна. Нежить, біль у грудях. Кашель – спочатку сухий, потім – із гноєм. Діспептичні явища, блювання і діарея. Шлунково-кишкові і носові кровотечі, пневмонія, у 50% хворих –шок.
Профілактика :
1.Ізоляція хворих
2.Посуд, одяг, білизну, виділення хворих – обеззаражують ( 2% розчин фенолу, кипячіння, автоклавування).
3. Усю мікробіологічну роботу проводять у боксах.
НАТУРАЛЬНА ВІСПА – гостре вірусне захворювання з тяжкою інтоксикацією і розвитком на шкірі і слизових оболонках визикулёзно-пустулёзних висипів.
Схильність до пандемічного рорзповсюдження, відноситься до групм особливо небезпечних інфекцій. У 1980 р ВООЗ підтвердила ліквідацію натуральної віспи на планеті і була відмінена офіційна обов’язкова вакцинація проти віспи.
Збудник - вірус. Стійкий до факторів зовнішнього середовища та дезинфікуючих агентів. У віпяних кірочках вірулентність зберігається багато років.
Еталонні штамми вірусів натуральної віспи зберігаються у спеціальних лабораторіях ВООЗ.
Джерело - хвора людина, заразна з останніх днів інкубації до повного видужання і відпадіння кірочек. Максимально заразна людина із 7-9 дня хвороби.
Шляхи поширення – повітряно-крапляний, повітряно-пильовий, контактно-побутовий, інокуляційний і трансплацентарний. У людей абсолютне сприйняття до збудника. Після перенесення хвороби – стійкий імунітет.
Інкубаційний період – від 9 до 14 днів, але може бути 5-7 або 17-22 дні.
Патогенез.
Потрапивши в організм, вірус розмножується в регіонарних лімфатичних вузлах, потім із кров’ю ( первинна вірусемія) потрапляє до внутрішніхь органів, розмножується у елементах мононуклеарно-фагоцитарної системи ( упродовж 10 днів). Після цього розвивається генералізована інфекція ( вторинна вірусемія).
Виражений тропізм до тканин ектодермального походження, тому визиває в них набряк, запалення, інфільтрацію, висипання на шкірі і слсзових оболонках.
При усіх формах хвороби розвиваються паренхіматозні зміни внутрішніх органів.
Симптоматика:
Розрізняють тяжку -геморагічну віспу ( віспова пурпура, чорна віспа), середньої тяжкості ( розсіяна віспа) і легку ( віспа без сипу, алястрим).
Прояви поділяють на 3 фази:
1.Інкубаційний період
2.Продрамальний період- 3-4 дня, температура. Біль у попереку, міалгії, головний біль, блювання. До кінця продромального періоду температури знижується, на шкірі і слизових оболонках з’являється віспені висипи.
3.Стадія висипу - упродовж 2-3 діб у хворого з’являються кореподібні або скарлатиноподібні висипи, локалізовані головним чином у ділянці бедреного трикутника і грудних трикутників. Повторно збільшується температура, висипи мають центробіжну локалізацію- від лиця до підошв ступнів. Висипи рожевого кольору швидко перетворюються у папули, а через 2-3 дні – у віспові пухирики із пупковидним втяжінням всередині і оточені зоною гіперемії. На 7-8 день- гнійне запалення віспених елементів, у 15-17-й день папули розриваються, підсихають. Утворюються кірочки. Упродовж 4-5 тижня хвороби- інтенсивне шелушіння. На місці відпавших кірочок – рубці ( “рябість”).Найбільш страшна геморагічна форма ( летальність від 70 до 100%).
Профілактика:
Ізоляція хворих
Обсервація упродовж 14 днів контактних із хворими
Вакцинація контактних
Повний об’єм карантинних заходів.
