...Хурделиця виє і полем гуляє,
а в комині вітер пісню співає,
мороз тріскотить, розмальована шибка,
і все навкруги від місяця видко.
Були ще малими та зиму любили,
на ковзанку з самого ранку спішили,
санчатами сніг на горі розгрібали,
а потім щодуху санки з гори мчали.
На тріскучі морози тоді не зважали,
від зимових розваг, задоволення мали,
закутаний ніс був пуховим платком,
щоб бува не торкнутись санчат язиком.
Шубка з цегейки і валянки биті,
і рукавички бабусею зшиті,
були підперезані теплим платком,
і щоки рум'яні, мов кров з молоком...
Пливе місяць небом, засвічує зорі,
та сніг не летить, бо сніжиночки хворі,
туман частий гість і дощ слізьми плаче,
він в пору зимову від радості скаче.
Новий рік зустріли без морозу і снігу,
вже скоро підсніжник розпуститься білий,
і градусник тягнеться в гору все вище,
ще трішки тепла й соловейко засвище...
Людмила Якушевич.
Фото з інтернету.
