...Хтось сказав, що зломлена людина народжується двічі... Неправда...
Зломлену не відновити... Просто одного разу прокинеться зовсім інша людина, яка більше ніколи не буде мати нічого спільного з колишнім.
Одного разу в житті настає період, коли нелюдський біль перетворюється в незламний характер...
Одного разу чиясь зрада вчить нас дивитися на все іншими очима... Одного разу остаточно скучивши, ми перестаємо сумувати.
Одного разу ми втомлюємося прощати і починаємо прощатися... Одного разу чиясь байдужість вчить нас ігнорувати всіх... Після цієї точки, повернення немає...
Так ми починаємо любити себе і свою самотність... Свою свободу...
