Хтось сяде до столу в святковую днину
І паску рум'яну скуштує.
Хтось нині далеко від рідних, родини,
Хтось нині за волю воює.
Хтось сяде до столу в білій вишиванці,
Розділить свячене яйце.
Хтось нині далеко шнурує знов берці,
Й сумне в нього нині лице.
Великдень настане для всіх невеселим,
Війна в Україні - війна.
Хтось тільки думками у рідній оселі,
У мріях квітуча весна.
Знов хтось не скуштує матусину паску,
Яка найсмачніша за всі,
Бо мама вклала любов в неї, ласку,
І тепле проміння душі.
А хтось коло Бога в таке Світле Свято,
Згори споглядає на нас.
Той, кого більше не зможем обняти,
Бо став недосяжним для нас.
автор: Христина Сидор- Ровецька
