Хто я тут - на своїй землі...?
Мене питати це не варто,
Тут роки всі пройшли мої,
Тут серце повнилося гартом.
Для мене тут сади цвітуть,
Співають солов"ї для мене,
І справжні люди тут живуть,
Тут все для серця сокровенне.
Ніхто не сміє посягнуть
Наша історія - священна,
І кожен крок, і кожна путь
Кров"ю окроплені - для мене.
Тут золото наших ланів,
Тут висота ясного неба,
Брехні тут вдаваних "братів"
Для нас і поготів - не треба.
І не однаково мені,
Що хтось історію паплюжить,
Синів вбивають на війні,
Катів вітають наче друзів.
За зраду "мир" нам видають
Та пахне миром щось не дуже,
Їх "мир"- війна - в цьому їх суть,
"Какая разница! - байдуже...?
Ні, не однаково мені...
Галина Грицина.
