Хронологія долі букви «ґ» в українському алфавіті

1619 р. – уперше зафіксована в українській граматиці Мелетія Смотрицького.

ХІХ ст. – активно використовується в українських виданнях для позначення проривного звука [g].

1927 р. – закріплена в «Харківському правописі» (офіційний правопис УНР і УСРР).

1933 р. – під час сталінської реформи українського правопису букву «ґ» скасували, залишивши лише «г».

1933–1990 рр. – букви «ґ» офіційно немає в радянському українському правописі, хоч у діаспорі вона вживалася.

1990 р. – у новій редакції «Українського правопису» букву «ґ» відновлено.

Сьогодні – «ґ» є повноправною літерою української абетки й використовується у словах: ґанок, ґрунт, ґудзик, а також у власних назвах і запозиченнях (Ґете, Ґданськ).