Холодно. Жовтень дописує казку в за́кутку лісу старого.
Льотає, вітром обшарпане листя. Ду́ші заснули. Нікого...
В темній хатині потріскують свічі, пахне сосною
й дощами.
Десь попід ґанком тиняються тіні — гноми спішать за грибами.
Шкрябають в шибку мавки осінні, просяться , бідні, до хати.
На трясови́ни туман вивів ко́ней — мерзнуть у дівоньок п'яти...
Холодно. Бабине літо заснуло в давніх старих очеретах.
Брязкають сови ключами од ночі в мідних циганських браслетах...
Пишеться казка. Жовтень чорнилом шкрябає хроніки лісу.
Хтось потихеньку долу спускає жовто-картату завісу.
День добігає. Ніч кра́де вечір. Віє то смутком, то димом...
Ду́ші заснули. Мавки померзли. Осінь тікає незримо...
09.10.2025
Людмила Галінська
