Хімічні загадки
У пробірці в класі
Зустрілися «кумасі».
Не шуміли, не кипіли, а миттєво побіліли
І повільно сіли.
«Білизна» та є міцна ,
Їй – і нітратна не страшна.
У тридесятім царстві,
Були собі сім братів
І вісім сестер.
Кожна мала по дві дочки,
А брати – по два синочки.
Якщо хімію ти знаєш,
Умить загадку відгадаєш.
Струму добрий провідник,
У світі третій мандрівник,
З букви «А» я починаюсь.
Срібно – білий я й згинаюсь.
Важчий я від Гідрогену,
Вдвічі важчий Оксигену,
В господарстві я згоджуся,
Відгадайте, як я звуся.
Хоч «царською» часто мене називають,
Та спільного з царством нічого не маю.
Металів царя я в собі розчиняю,
При цьому, сіль, воду й оксид виділяю.
Молоком мене зовуть,
А щоб пити – то не п’ють.
«Срібною» фарбою мене називають.
Хоч у фарбі тій срібла немає.
Хоч не можу я горіти,
Мене треба погасити -
Буду вам добро робити.
«Живим сріблом» в народі мене називають
Про що йдеться, чи всі в класі знають?
Хоч з сріблом дещо спільне маю
У ряду металів мене всі відшукають.
Хоча «спиртом» мене називають,
Дарма, що я «спирт»:
У вогні не згоряю.
Добувають мене без біди -
Із повітря і води.
