Черняхівська культура є одним із найяскравіших культурно-історичних утворень першої половини І тисячоліття н.е. - епохи великого переселення народів - на південному сході Європи: на території сучасних України, Румунії, Молдови, Польщі, Росії, Чехії, Словаччини, Болгарії.
Характерними рисами черняхівської культури є обряди поховання (трупоспалення і трупопокладення без курганів), поховальний інвентар (гончарний посуд, фібули, пряжки, гребені, намисто і т. ін.), глинобитні житла.
З 1995 року черняхівські пам’ятки на дніпро-донецькому вододілі почав досліджувати доцент кафедри історії Росії історичного факультету Харківського національного університету М.В. Любічев, який очолює експедицію, що пізніше стала називатися Германо-слов’янською експедицією Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Експедиція здійснює спільні проекти з німецькими вченими, що позитивно впливає на удосконалення методики досліджень та матеріальну базу, а також долучення вітчизняних науковців (особливо молодих) до останніх досягнень європейської археології. Центральною базою експедиції є поховання Войтенки у Валківському районі Харківської області.
