Казка про горобчика Чіка
Жив-був у великому, гомінкому місті маленький горобчик на ім'я Чик. Він важив усього якихось 30 грамів і мав зріст із долоньку, але серце в нього було безстрашне, а розум — світлий.
Чик був не просто собі пташкою, він був справжнім мандрівником і захисником свого парку. Родина Чика пишалася тим, що їхній рід живе по всьому світу — від спекотної Африки до далекої Америки! Лише в Антарктиду вони не літали, бо горобчики, хоч і відважні, але дуже не люблять, коли мерзнуть лапки.
У Чика була суперздібність — він чудово запам'ятовував людські обличчя. Особливо він любив дівчинку в рожевій куртці, яка щовівторка приносила в парк смачне насіння. Чик здалеку впізнавав її посмішку і весело гукав до свого гурту: — Чик-чирик! Сюди, друзі! Сніданок подано!
Одного літнього ранку в Чика з'явилися великі турботи. У його гніздечку, яке вони з дружиною звили під стріхою старого будинку, вилупилися малюки. Дорослі горобці обожнювали зернятка, але малечі для росту потрібні були вітаміни та білки — тобто смачні жучки та гусінь.
— Час рятувати місто від шкідників і годувати діток! — скомандував Чик.
Він полетів до трояндових кущів, де якраз розгулялася шкідлива попелиця. Чик працював як справжній екологічний супергерой — очищав кожен листочок, захищаючи міський сад. За це дерева шепотіли йому: «Дякуємо, малюку!»
Після важкої праці Чик вирішив відпочити. І ні, він не пішов у душ! Горобчики мають свій секрет краси. Чик знайшов сухий, теплий пісочок і почав купатися в ньому, здіймаючи хмари пилу. — Оце так ванна! — цвірінькав він. — Найкращий спосіб почистити пір'ячко від паразитів!
Раптом небо затінила велика тінь. На майданчик, де гралися малі гороб'ята, нахабно приземлився величезний сизий голуб. Він хотів відібрати у малечі смачну гусінь.
Усі горобці затамували подих. Але Чик не злякався. Хоч голуб був уп'ятеро більший, наш герой розправив крила, настовбурчив пір'я, щоб здаватися грізнішим, і голосно закричав особливим тривожним сигналом: — ЧИ-КИ-РИК! Геть звідси, це наша територія!
Він так сміливо кинувся вперед, що великий голуб здивовано кліпнув очима, злякався такого бойового духу і поспішно полетів геть. Усе горобине ято вибухнуло радісним щебетом! Чик захистив свій дім!
-----
Чому нам треба берегти Чика та його друзів?
Сьогодні у великих містах будують нові скляні будинки, де горобчикам важко знайти затишне місце для гнізда, а корисних комах стає менше. Тому Чик і його родина дуже просять малят:
Змайструйте разом із батьками дерев'яну годівничку.
Насипайте туди взимку смачне насіння.
Пам'ятайте: навіть найменша пташка робить наш світ чистішим і радіснішим!
Дитяча поезія Ольги Кравченко
