Зазвичай для запису своїх думок або ідей люди використовують текстовий опис, списки, таблиці або схеми. З одного боку, це дозволяє відобразити на папері свої думки, але коли їх багато, то виділити щось суттєве, здійснити структурування інформації не завжди легко. В результаті інтерес до написаного може пропасти настільки, що ідея просто не буде втілена в життя.
Тоні Б’юзен запропонував наприкінці 60-х років XX століття ідею створення діаграм зв'язків, що одержали назву ментальних карт або карт розуму. В українських перекладах термін маже звучати по-різному: «карти розуму», «нарти знань», «інтелект-карти», «карти пам’яті».
Суть карт у тому, що основна ідея розташована в центрі аркуша і стає фокусом уваги. Записують не речення, а ключові слова, які передають суть усієї фрази, слова-асоціації. Ці слова розташовують на гілках, що відходять від центральної темп. Зв’язки (гілки) мажуть бути представлені у вигляді малюнків, символів, абревіатур.
