….КАЛИНА- СИМВОЛ УКРАЇНИ
А за серпнем вересень…-Причаївсь на березі…
Причаївсь на березі сивого Дністра…
Буйно квітне айстрами…-І рясніє вересом…
Дозріва калинонька, бо прийшла пора…
Сонцем загартована…-Дощами цілована…
Вітрами обвіяна… - Вихор не зламав…
Гарна, горда, пишна…-Врода зачарована…
Бо вогонь і воду в ній Господь з’єднав…
То ж судилось ягоді червоніти змолоду…
Наливатись силою…- Мати густу кров…
Щоб в морози люті не боятись холоду…
Калина – то пісня…-Вірність і любов…
Калинонька - мати…- Дівчина – калина…
Рід – кущик калини…- Діти – ягідки…
Добірна калина – Рідна Україна…
До рідної хати дороги й стежки…
Продовженням роду славиться калина,
«Деревом весільним» є у всі часи…
В колисці з калини сміялась дитина…
Чула колискову з ніжності й краси…
Колоски пшеничні в кетягах червоних…
Щедрість і багатство рідної землі…
Боротьба і воля в гронах калинових…
Краплі сліз і крові на чорній ріллі…
Причаївся вересень на Дністоровім березі…
Колише калину… -Деревце святе…
Посадімо кущик цей, навесні…-У березні…
Знай.. –У злих ніколи він не проросте…
Таміла Панасюк
