Пояснювальна записка
Програму розроблено на підставі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392) з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 р. № 462) та відповідно до положень «Концепції Нової української школи» (2016 р.). Програма затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804
ПРИРОДОЗНАВСТВО
5 клас
(70 годин – 2 години на тиждень, із них 6 годин – резервні)
Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів | Зміст навчального матеріалу Природознавство. 5 кл. : підруч. для закладів загальної середньої освіти / О. Г. Ярошенко, В. М. Бойко. — Вид. 2-ге, доопр. — К. : Видавництво «Світоч», 2018. — 224 с. : іл. | Дом. завдання | Дата |
ВСТУП (6 год) | |||
Учень / учениця Знаннєвий компонент називає: природничі науки (біологію, фізику, хімію, географію, астрономію, екологію) та їх внесок у вивчення природи; методи вивчення природи (спостереження, експеримент, вимірювання); наводить приклади: методів і обладнання для вивчення природи, їх використання Діяльнісний компонент розповідає про вчених-натуралістів (2–3) та їхній внесок у вивчення природи; про методи вивчення природи; пояснює прикладне значення досягнень у галузі природничих наук; розрізняє в описі досліду або спостереження мету, умови його проведення та отримані результати; обирає обладнання, необхідне для проведення вимірювання і спостереження, і пояснює свій вибір; знаходить необхідну інформацію в довідкових виданнях із природничих наук; дотримується правил безпечного використання лабораторного обладнання Ціннісний компонент оцінює роль природничих наук у створенні технологій, що покращують життя людини; висловлює свою точку зору на проблему «Для чого необхідно вивчати природу?»; усвідомлює роль природничих наук і власні можливості в пізнанні природи | 1.Науки, що вивчають природу. 2. Практичне заняття Ознайомлення з довідковими виданнями з природничих наук різних типів: енциклопедіями, словниками, довідниками величин, атласами географічних карт, визначниками рослин і тварин, науково-популярною літературою природознавчого змісту, хрестоматіями з природознавства, інтернет-ресурсами тощо. ----------------------------------- 3.Методи вивчення природи. ----------------------------------------- 4. Обладнання для вивчення природи. ● Ознайомлення з простим обладнанням для природничонаукових спостережень і дослідів. ----------------------------------------- 5. Значення природничо-наукових знань для людини ----------------------------------------- | §1,2 §3 §4 §5 | |
| 6. Навчальний проект «Жива і нежива природа навколо нас» | §1 - 5 | |
Демонстрації: зразків природних і рукотворних тіл; чистих речовин, сумішей; моделей молекул; способів розділення сумішей; фізичних і хімічних явищ. Організація спостережень за тілами живої та неживої природи | |||
Змістова лінія «Громадянська відповідальність» реалізується під час виконання проекту через формування відповідального ставлення до власної діяльності у складі малої групи, що розуміє ролі лідера й виконавця певної ролі, уміння рівномірно розподілити завдання, сприяти успіху групи у виконанні проекту та його презентування. | |||
РОЗДІЛ І. ТІЛА, РЕЧОВИНИ ТА ЯВИЩА НАВКОЛО НАС (15 год) | |||
Учень / учениця Знаннєвий компонент називає: найменші частинки речовин; характеристики тіла (форма, розміри, маса, об’єм); прилади та інструменти для вимірювання розмірів і маси тіл; фізичні властивості речовин (колір, блиск, запах, агрегатний стан); властивості газів (не зберігають форми, займають весь представлений їм простір); властивості рідин (не зберігають форму, зберігають об’єм, текучі); властивості твердих тіл (зберігають форму та об’єм); способи розділення сумішей (відстоювання, фільтрування, випаровування); ознаки хімічних явищ; умови, за яких відбувається горіння; наводить приклади:тіл і речовин, що оточують людину; чистих речовин і сумішей (2–3); неорганічних та органічних речовин (2–3); явищ у природі, техніці, побуті; явищ природи, пов’язаних зі зміною сезонів; явищ природи, що повторюються; використання сумішей Діяльнісний компонент розрізняє: тіла живої і неживої природи; фізичні, хімічні та біологічні явища; пояснює: відмінність між твердим, рідким, газуватим станом речовин; чистих речовин – від сумішей; значення органічних речовин для живої природи; значення горіння і гниття; описує за запропонованим планом тіла і речовини; явища природи (2–3); порівнює тіла й речовини за 3–4 ознаками; характеризує: горіння як приклад хімічних явищ; вимірює масу й розміри тіла, використовуючи відповідні прилади; уміє розділяти суміш фільтруванням; установлює зв’язки між явищами природи (на прикладах вивчених і за аналогією); застосовує знання для безпечного поводження з тілами й речовинами в ситуаціях повсякденного життя; дотримується правил: безпечного використання хімічного посуду Ціннісний компонент усвідомлює важливість акуратності, ретельності і точності при фіксуванні даних; робить висновок про різноманітність тіл і явищ природи; обговорює питання безпечного використання речовин; оцінює ризики ситуацій повсякденного життя, пов’язаних із фізичними явищами, використанням тіл і речовин; розуміє значимість потреби в безпеці | 7. Тіла навколо нас. Характеристики тіла, їх вимірювання. Практична робота Вимірювання маси та розмірів різних тіл ------------------------------------ 8. Речовини. Фізичні властивості речовин. ------------------------------------ 9. Властивості твердих тіл, рідин і газів. ----------------------------------------- 10. Атоми й молекули. ----------------------------------------- 11.Дифузія. ----------------------------------------- 12.Різноманітність речовин. ----------------------------------------- 13.Неорганічні та органічні речовини у найближчому оточенні людини. ----------------------------------------- 14.Чисті речовини і суміші. ----------------------------------------- 15.Способи розділення сумішей. Практичне заняття
----------------------------------------- 16. Явища природи. ----------------------------------------- 17. Фізичні явища, їх різноманітність. ----------------------------------------- 18. Хімічні явища, їх ознаки. ----------------------------------------- 19. Горіння. Гниття. --------------------------------------------- 20. Повторюваність явищ. Взаємозв’язок явищ у природі 21. Узагальнення знань з теми | §6 §7 §7 §8 §8 §9 §9 §10 §11 §12 §13 §14 §15 §15 §6 -15 | |
Демонстрації: зразків природних і рукотворних тіл; чистих речовин, сумішей; моделей молекул; способів розділення сумішей; фізичних і хімічних явищ. Організація спостережень за явищами природи | |||
Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» реалізується через створення умов для учнів проявляти ініціативу, спонукання їх до пропонування власних ідей щодо виконання і вдосконалення дослідницьких завдань. Змістова лінія «Здоров’я і безпека» реалізується через спонукання учнів обґрунтовано йти на ризик при виконанні експериментів і дослідницьких завдань, ураховуючи безпеку й екологічні і етичні наслідки власної діяльності. | |||
РОЗДІЛ ІІ. ВСЕСВІТ (8 год) | |||
Учень / учениця Знаннєвий компонент називає: сузір’я (2–3); найвідоміших астрономів (Птолемей, М. Коперник, Г. Галілей, Е. Габбл), дослідників космосу (Ю. Гагарін, Н. Армстронг, Л. Каденюк); наводить приклади: впливу космічних чинників на Землю; небесних тіл, що складають наш Всесвіт Діяльнісний компонент описує: загальну будову Сонячної системи; відмінності між планетою і зорею; порівнює: за розмірами і температурою Сонце з іншими зорями; характеризує: особливості астрономічних досліджень; місце людини у Всесвіті; пояснює на моделях форму і будову Землі, рух Землі навколо власної осі і навколо Сонця, будову Сонячної системи; причину видимих рухів світил; розрізняє: небесні тіла (планета, зоря, галактика); типи планет, туманностей, зір і галактик; зорі та планети на небесній сфері; показує на карті зоряного неба: Полярну зорю, сузір’я Великої та Малої Ведмедиці Ціннісний компонент Учень / учениця усвідомлює необхідність вивчення Всесвіту; виявляє ставлення до розвитку астрономічних і космічних досліджень; оцінює значення: зоряного неба в історії людства; телескопічних спостережень | 22. Небо і небесна сфера. Небесні світила. Видимі рухи світил. ---------------------------------------- 23. Поняття сузір’я. Практичне заняття
----------------------------------- 24. Значення зоряного неба в історії людства. Небесні тіла. --------------------------------------- 25. Зоря – самосвітне небесне тіло. Відмінності між зорями. Міжзоряний простір. ---------------------------------------- 26. Планети. Сонячна система. Відмінності між планетами. --------------------------------------- 27. Зоряні системи — галактики. Всесвіт і його складові. ---------------------------------------- 28. Людина і Всесвіт. Астрономія — наука, що вивчає Всесвіт. Методи та засоби астрономічних досліджень | §16 §17 §17 §17 §18 §19 §20 | |
Демонстрації: карти зоряного неба; моделі Сонячної системи; фотографій галактик, планет, Місяця; приладів для вивчення Всесвіту Організація спостережень за сузір’ями Малої та Великої Ведмедиці | |||
| 29. Навчальний проект «Наш дім – Сонячна система» | §16 - 20 | |
Змістова лінія «Підприємливість та фінансова грамотність» реалізується через створення умов для учнів проявляти ініціативу і творчий підхід, спонукання їх до пропонування власних ідей щодо виконання і вдосконалення проекту. Змістова лінія «Громадянська відповідальність» здійснюється при реалізації проекту через формування відповідального ставлення до власної діяльності у складі малої групи, вміння рівномірно розподілити навантаження і під час виконання проекту і його презентування. | |||
РОЗДІЛ ІІІ. ЗЕМЛЯ — ПЛАНЕТА СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ | |||
Тема 1. Земля як планета (16 год) | |||
Учень / учениця Знаннєвий компонент називає: форму й розміри Землі; рухи Землі; фази Місяця; способи зображення Землі; материки та частини світу; склад ґрунту, повітря; властивості ґрунту, повітря, води; наводить приклади: розчинних і нерозчинних речовин; розчинів у природі; використання води і розчинів людиною Діяльнісний компонент описує:внутрішню будову Землі; результати власних спостережень і дослідів; пояснює: зміну дня і ночі; зміну пір року; зміни фаз Місяця; нерівномірність розподілу сонячного світла і тепла на поверхні Землі; причини сонячного і місячного затемнення; колообіг води у природі; значення води, повітря, ґрунту; значення сонячного світла і тепла для живої природи; розрізняє: фази Місяця на зображеннях; способи зображення об’єктів на географічних картах; показує на глобусі та географічній карті: материки і частини світу; найбільші географічні об’єкти, екватор, півкулі, полюси; складає план досліду і проводить його; застосовує знання для орієнтування на місцевості, ощадливого використання води у побуті; використовує: додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання; вивчену природничо-наукову лексику в самостійних усних повідомленнях; знання про властивості ґрунту для вирощування рослин; розраховує можливий економічний ефект від використання продукту групового проекту Ціннісний компонент усвідомлює, що планета Земля, її ресурси є цінністю для кожної людини; висловлює судження щодо бережливого ставлення до навколишнього середовища; оцінює значення природничих наук для охорони природи; розуміє обмеженість ресурсів для задоволення потреб людини | 30. Форма і розміри Землі. ----------------------------------------- 31. Внутрішня будова Землі. ----------------------------------------- 32. ухи Землі. ----------------------------------------- 33. Пори року. ---------------------------------------- 34. Місяць — супутник Землі. Сонячні та місячні затемнення. -------------------------------------- 35. Способи зображення Землі.
---------------------------------------- 36. Ґрунт, його значення і властивості. 37. Догляд за ґрунтом. ----------------------------------------- 38. Повітря — суміш газів. Значення повітря. ---------------------------------------- 39. Властивості повітря. Дослідження нагрівання тіл (різних за кольором і прозорістю) променями Сонця. ---------------------------------------- 40. Вода на Землі. Три стани води. Кологообіг води. ---------------------------------------- 41. Властивості води. ● Дослідження розчинності речовин (цукру, солі, лимонної кислоти, олії).
--------------------------------------- 42. Вода — розчинник. Розчинні й нерозчинні речовини. -------------------------------------- 43. Розчини у природі. ----------------------------------------- 44. Значення води у природі. Використання води людиною 45. Узагальнення знань з теми. | §21 §22 §23 §24 §25 §26 §27 §28 §28 §29 §30 §31 §32 §32 §32 §32 §21 - 32 | |
Демонстрації: обертання Землі навколо осі; обертання Землі навколо Сонця за допомогою телурія; залежність освітлення від кута падіння сонячних променів; дослідів, які ілюструють зміну освітлення півкуль Землі впродовж року; фотографії Землі з орбітальних станцій і космічних апаратів, Місяця в різні фази, місячного й сонячного затемнення; дослідів, що демонструють властивості ґрунту, властивості та рух повітря, розчинність речовин. Організація спостережень: за повертанням листків рослин до Сонця; нагріванням тіл променями Сонця | |||
Тема 2. Планета Земля як середовище життя організмів (15 год) | |||
Учень / учениця Знаннєвий компонент називає: властивості організмів; відмінності рослин, тварин, грибів, бактерій; умови життя на планеті Земля; чинники середовища; основні середовища життя; склад екосистеми; наводить приклади:пристосування організмів до періодичних змін умов середовища (листопад, зимова сплячка, зміна забарвлення хутра, перельоти птахів;); співіснування організмів; природних і штучних екосистем Діяльнісний компонент описує: пристосування організмів до чинників неживої природи; пристосування організмів до середовища життя; результати власних спостережень і дослідів; пояснює: як відрізнити живий організм від неживого природного тіла; вплив чинників середовища на живі організми; зв’язок грибів, бактерій, рослин, тварин у природі; роль рослин, тварин, грибів, бактерій в екосистемах; розпізнає: найпоширеніші рослини і тварин своєї місцевості; отруйні рослини, гриби, тварин своєї місцевості; уміє визначати назви рослин, тварин, грибів за допомогою атласів-визначників; використовує: додаткові джерела інформації для виконання навчального завдання, вивчену природничо-наукову лексику в самостійних усних повідомленнях Ціннісний компонент оцінює значення природних і штучних екосистем у природі та житті людини; усвідомлює, що кожний організм та їхня різноманітність є цінними для кожної людини | 46. Організм і його властивості. Клітинна будова організмів. -------------------------------------- 47. Різноманітність організмів: ---------------------------------------- 48. Гриби, Бактерії.
---------------------------------------- 49. Навчальний проект «Вирощування найвищої бобової рослини» --------------------------------------- 50. Умови життя на планеті Земля.
--------------------------------------- 51. Середовище життя. Чинники середовища. Вплив на організми чинників неживої природи. ----------------------------------------- 52. Пристосування організмів до періодичних змін умов середовища. ---------------------------------------- 53. Різноманітність середовищ життя і пристосування організмів до життя в кожному з них. ---------------------------------------- 54. Наземно-повітряне середовище. ---------------------------------------- 55.Водне середовище життя. --------------------------------------- 56.Ґрунтове середовище життя. ---------------------------------------- 57.Вплив на організми чинників живої природи. Взаємозв’язки між організмами. ----------------------------------------- 58.Співіснування організмів. Угруповання організмів. Екосистеми. -------------------------------------59.Рослинний і тваринний світ своєї місцевості. --------------------------------------- 60.Узагальнення знань з теми. | §33 §34. 36 §34, 36 §37 §38 §39 §39 §40 §41 §42 §43 §44 §33 - 44 | |
| Навчальний проект «Вирощування найвищої бобової рослини» (49 урок- початок та інструктаж) | ||
Екскурсія (відповідно до місцевих умов) до зоопарка, живого куточка, Будинку природи, краєзнавчого музею, на ферму тощо. Демонстрації: клітинної будови організмів; колекцій зображень (у тому числі електронних) рослин, грибів, тварин, бактерій.Організація спостережень за основними властивостями живих організмів | |||
Змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» реалізується через створення умов для прояву проактивності і ініціативи під час демонстрації дослідів, виконання проекту, а також під час проведення екскурсій. Змістова лінія «Громадянська відповідальність» і «Здоров’я і безпека» реалізується через формування в учнів навичок співробітництва і відповідальності та безпечну поведінку в групових проектах. | |||
Тема 3. Людина на планеті Земля (7 год) | |||
Учень / учениця Знаннєвий компонент називає: джерела забруднення навколишнього середовища; важливі екологічні проблеми своєї місцевості; природоохоронні об’єкти й території свого регіону; наводить приклади: впливу людини на природу і природи на людину; рослин і тварин своєї місцевості, які занесено до Червоної книги України Діяльнісний компонент пояснює зв’язок людини з природою; зміни в природі, що викликані природними чинниками і діяльністю людини; призначення Червоної книги і природоохоронних територій; аналізує позитивні і негативні наслідки взаємодії людини і довкілля; дотримується екологічних норм поведінки у природі Ціннісний компонент усвідомлює власну відповідальність за збереження природи; оцінює значення природничих наук для охорони природи; обговорює питання економного використання енергоносіїв; висловлює судження щодо необхідності охорони природи і раціонального використання природних ресурсів; виявляє бережливе ставленнядо природи | 61. Людина — частина природи. Зв’язок людини з природою. Зміни в природі, що виникають унаслідок природних чинників і діяльності людини ----------------------------------------- 62. Екологічні проблеми та їх розв’язування (збереження біологічного різноманіття, 63. Охорона природи. Червона книга України. Практична робота Складання Червоної книги своєї місцевості. -------------- 64. Заповідники, заказники, національні парки та їхнє значення для збереження природи Землі 65. Практичне занятття Дослідження екологічних проблем своєї місцевості. | §45 §46 §47 §48 | |
| 66. Навчальний проект «Смітити не можна переробляти» (про «друге життя» побутових речей) 67 – 70 Резерв часу. | ||
Демонстрації: зображень рідкісних рослин і тварин своєї місцевості, що їх занесено до Червоної книги України; відеоматеріалів про екологічні проблеми та шляхи їх розв’язування, охорону природи, природоохоронні території України.Організація спостережень за природоохоронною діяльністю людей у своїй місцевості. | |||
Змістова лінія «Екологічна безпека та сталий розвиток» реалізується через розуміння екологічних проблем своєї місцевості, проведення спостережень за природоохоронною діяльністю в своїй місцевості і власну творчу діяльність під час виконання проекту. Змістові лінії «Громадянська відповідальність» і «Здоров’я і безпека» реалізуються при співробітництві і свідомому дотриманні безпечної і відповідальної поведінки під час виконання учнями екологічного проекту. Змістова лінія «Підприємливість і фінансова грамотність» може бути реалізована за умови розрахунку учнями фінансового ефекту від створення нових корисних речей з уживаних під час виконання проекту | |||
4 навчальних проекти. 2 практичних роботи. 12 практичних занять та досліджень
