Качконіс або качкодзьоб – це одна з найбільш дивних, дивовижних тварин, що мешкають на планеті Земля.
Тварина ця живе тільки в Австралії і на прилеглих островах та Тасманії. Ніде в світі качконіс більше не зустрічається. Качконіс віддає перевагу теплій прісній воді, температура якої від 25 до 30 градусів.
Довгий час вчені не могли визначитися: хто це? Птах, звір, а може, плазун? Качконіс – ніби як звір, трохи більше кролика, але ось голова у нього пташина!
Нарешті, експерти встановили: це ссавець тварина, яйцекладна, з пташиним дзьобом. При уважному розгляді стає ясно, що на пташиний дзьоб качкодзьоба схожий лише зовні.
Птахи мають дзьоб твердий, а у качкодзьоба він м’який. Згодом вчені схилилися до думки, що це зовсім не дзьоб, а оригінальний ніс у формі дзьоба. Він «допомагає» качкодзьобу жити. За допомогою носа-дзьоба звір добре орієнтується і знаходити їжу у воді.
Тварина ця дуже ненажерлива. Качконіс за день споживає їжі стільки, скільки важить сам. А приймає він її лише рано вранці, або пізно ввечері. Молюски, рачки, личинки комах – все це їсть качкодзьоб.
Новонароджені діти-качкодзьоби мають зуби, а ось у дорослих особин їх немає. Загадка природи! Доросла особина – без зубів, вона, набравши значну кількість їжі, лежить нерухомо на воді, перетираючи здобич твердими роговими краями дзьоба.
Очі качконіс має чорні, довгасте тіло його вкрите жорсткою, товстою і густою шерстю і м’якою шкірою коричневих відтінків. Качкодзьоби полохливі, лише тільки почують підозрілий звук – і шукай їх! Або на дні водойми, або в заростях.
Задні лапи качкодзьоба забезпечені досить гострими, ріжучими, як лезо, шпорами, в яких проходять канали, що з’єднуються з отруйною залозою. Тільки спробуй, чіпай качкодзьоба! Він постарається поранити своїми шпорами, впорскуючи при цьому в подряпину отруйну рідину. Відразу стане дуже боляче і може з’явитися пухлина. Рану, що з’явилася після укусу качкодзьоба, слід обов’язково обробити.
Качконіс – майстерний плавець, і прекрасний будівельник. Свій будинок, вірніше нору, робить на совість. Будівництвом займаються самки качкодзьобів. Ще б! Адже їм кудись треба відкладати яйця. Ось вони і намагаються: будують нори довжиною 5-6 метрів, з ходами і спеціальними приміщеннями, куди тягають стебла, траву, мох, водорості, листя.
А як вони все це транспортують? Транспортують, притиснувши матеріали хвостом до живота.
Качкодзьоби проводять багато часу в воді в пошуках їжі. Вони пересуваються, чергуючи рухи передніх кінцівок. Задні ноги притискаються до тулуба і разом з хвостом виконують функцію керма.
Природні вороги кацчкодзьоба: змії, орли, яструби, сови, варани та крокодили. У меншій мірі небезпеку становлять лисиці, завезені до Австралії з Європи.
Австралійський качконіс символ далекого материка і навіть зображений на монеті в 20 австралійських центів.
Тривалість життя качкодзьоба в природі точно невідома. У неволі качкодзьоби доживають до 17 років.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/rozpovid-pro-tvarynu-kachkonis
