К А Р А Й!
Ми хочем жити! Ти почуй, Європо!
Цей зойк дітей, що тонуть у воді!
До тебе йшли ми оці довгі роки
І вірили, що не залишиш нас в біді!
Мовчить сусідка, наче оніміла,
Там, у Херсоні, матінка стара,
Пішла під воду матінки будівля
Й ніхто не знає, чи вона жива.
Мовчить і серце люте горе крає,
Не чує звук сирени уночі,
А ворог все навколо розбиває!
Кати! Убивці! Підлі палачі!
Ти не мовчи! Україна палає!
В тяжку годину ти підстав плече,
До Заходу душа дітей волає:
Карай! Нехай убивця не втече!
Марія Шевченко
7.06.2023р
