Із першим повітря ковточком
життя нам дарують Мами.
Синочкам своїм і дочкам,
що люблять весь вік до нестями.
Вдихаючи запах дитини,
цілуть малесенькі пальчики.
Пестливі слова добирають - пташата, кицюні та зайчики.
Гладять у сні нам голівоньки,
і колисанки співаючи,
Мами - Святії Покрівоньки, моляться, нас вберігаючи.
Ми під крилами у Матінок,
згодом стаємо дорослими.
Мама - то лагідний затінок
із квітами й чистими росами!
Горні'мося, скільки можемо, до тих, хто життя нам дав!
Ми - діти, допоки Бог наш
до себе Матусь не забрав.
І навіть з Небес потому
життя Мами нам бережуть.
Заступництво своїм дітям
з любов'ю в серцях несуть!
Лора Янош@
