ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
хронологічний і термінологічний довідник
для підготовки до ЗНО
ТЕМА 18. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.
ХРОНОЛОГІЯ ОСНОВНИХ ПОДІЙ
1900 р. | заснування у Харкові першої політичної партії Наддніпрянщини — Революційної української партії (РУП). Того ж року М.Міхновський уклав програму партії «Самостійна Україна», у якій були обґрунтовані права України на самостійність |
1900 – 1903 р. | економічна криза, зумовлена перевиробництвом, яка охопила найрозвинутіші галузі промисловості Україні, зокрема металургійну і кам’яновугільну. Економічна криза сприяла посиленню концентрації виробництва й утворенню монополій |
1902 р. | заснування Української народної партії на чолі з М.Міхновським. Єдина політична партія Наддніпрянщини, яка відстоювала ідею цілковитої незалежності України |
1904 р | заснування Української соціал-демократичної спілки («Спілки») |
1905-1907 рр. | перша революція в Російській імперії |
1905 р. | скасування обмежень української мови внаслідок першої російської революції 1905-1907 рр. заснування Української соціал-демократичної робітничої партії заснування Української демократично-радикальної партії |
1905 р., 9 січня | «Кривава неділя» - розстріл царськими військами мирної робітничої демонстрації в Петербурзі (вбито і поранено 5 тис. чол.) – початок революції в Російській імперії |
1905 р., червень | повстання моряків на броненосці «Потьомкін» на Чорноморському флоті |
1905 р., 17 жовтня | видання російським імператором Миколою ІІ Маніфесту про скликання Державної Думи та надання політичних прав та свобод в Російській імперії |
1905 р., 18-21 грудня | «Сорочинська трагедія» - жорстоке придушення повстання жителів с. Великі Сорочинці Полтавської губернії російською владою. Письменник В.Короленко відобразив ці події в нарисі «Сорочинська трагедія» |
1906 р. | обрання Першої Державної Думи в Росії. Українські політичні партії за виключенням УДРП бойкотували вибори, оскільки виступали за продовження революції до переможного кінця і повалення царизму. Від України було обрано 102 депутата. Українці для захисту своїх інтересів створили в Думі парламентську громаду (42 особи), яку очолив І.Шраг |
1906 – 1911 рр. | аграрна реформа в Російській імперії П.Столипіна |
1907 р. | обрання Другої ДержавноїДуми в Росії. Українці знову створили власну фракцію (47 депутатів). Українська громада вимагала автономії, запровадження української мови тощо |
1907 р., 3 червня | Червневий переворот - розпуск російським імператором Миколою ІІ Другої Державної Думи через звинувачення в підготовці державного перевороту. Був виданий новий виборчий закон, за яким до Думи потрапляли лише ті політичні сили, які підтримували царя. Поразка революції 1905-1907 рр. |
1910 р. | міністр внутрішніх справ та голова Ради міністрів Російської імперії П. Столипін підписав циркуляр (Столипінський циркуляр), згідно з яким в Російській імперії заборонялося реєструвати «інородні» (неросійські) товариства та видавництва |
1908 р. | заснування громадсько-політичної організації Товариства українських поступовців (ТУП), яке закликало об’єднати всі українські сили для боротьби за національне відродження |
1913 р. | Справа Бейліса - судова справа в Києві на звинувачення російськими націоналістами єврея Бейліса у вбивстві 1911 р. 13-річного хлопчика. На захист Бейліса виступили демократичні сили Росії та України. Присяжні виправдали Бейліса |
ІСТОРИЧНІ ОСОБИ
Антонович Дмитро | український політичний діяч кінця ХІХ — першої половини ХХ ст., історик мистецтва і театру, син Володимира Антоновича. Один із засновників та лідер РУП 1900 р. |
Меленевський Маркіян | український соціаліст кінця ХІХ — початку ХХ ст. У 1904 р. очолив УСДС («Спілку») |
Міхновський Микола | український політичний та громадський діяч кінця ХІХ – початку ХХ ст. Автор брошури «Самостійна Україна» 1900 р., один з організаторів українського війська, борець за незалежність. Лідер Української Народної Партії 1902 р. Ідеолог державної самостійностіУкраїни |
Столипін Петро | міністр внутрішніх справ та голова Ради міністрів Російської імперії 1906-1911 рр., автор столипінської аграрної реформи, представник шовіністичних поглядів, захисник російського самодержавства. 1910 р. підписав циркуляр (Столипінський циркуляр), згідно з яким в Російській імперії заборонялося реєструвати «інородні» (неросійські) товариства та видавництва. Був убитий у Києві 1911 р. |
Терещенко Михайло | багатий український підприємець, цукрозаводчик та землевласник кінця ХІХ — першої половини ХХ ст. Займав посади міністра фінансів та міністра закордонних справ у Тимчасовому уряді Росії 1917 р. |
Чикаленко Євген | Український громадський діяч, меценат кінця ХІХ — першої половини ХХ ст. У 1908 р. Активний член УДРП. Був ініціатором заснування Товариства українських поступовців (ТУП) |
Шраг Ілля | український громадський та політичний діяч другої половини ХІХ — початку ХХ ст. Очолював українську парламентську громаду в Першій Державній Думі Росії 1906 р. |
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
«Громадська думка» | перша щоденна українська газета, яка виходила у Києві 1905-1906 рр. |
Державна Дума | назва парламенту (законодавчого органу влади) в Російській імперії |
Кривава неділя | розстріл царськими військами 9 січня 1905 р. мирної робітничої демонстрації в Петербурзі (вбито і поранено 5 тис. чол.) – початок революції в Російській імперії |
Монополія | об’єднання підприємств однієї галузі, яке панує на ринку |
Політична реакція | репресивна політика державної влади щодо учасників революції, спрямована на силове зміцнення пануючого режиму |
Революція | стрімкі радикальні зміни політичного, економічного та соціального життя суспільства здебільшого насильницьким методом народного повстання |
Революційна українська партія (РУП) | перша українська політична партія Наддніпрянщини, яка була заснована в Харкові 1900 р.Лідером партії був Д.Антонович. У 1900 р. М.Міхновський уклав програму партії - «Самостійна Україна», у якій були обґрунтовані права України на самостійність. Незабаром у програмі РУП відбуваються зімни: перехід на засади автономістів, сповідування соціалістичних ідей |
Самостійна Україна | видана М.Міхновським у 1900 р. брошура, у якій були обґрунтовані права України на самостійність. Брошура «Самостійна Україна» деякий час була програмним документом РУП |
Синдикат | вид монополії. Об’єднання підприємств, які зберігають виробничу самостійність, а для комерційної діяльності створюють спільне підприємство – синдикат |
Сорочинська трагедія | жорстоке придушення російською владою у грудні 1905 р. повстання жителів с. Великі Сорочинці Полтавської губернії. Письменник В.Короленко відобразив ці події в нарисі «Сорочинська трагедія» |
Столипінська аграрна реформа 1906-1911 рр. у Російській імперії | Суть реформи: - розбивалися селянські общини і земельний наділ переходив до селянина в приватну власність; - земля ставала товаром; - передбачалася ліквідація аграрного перенаселення засобом заохочення переселення селян в східні райони Росії |
Столипінський циркуляр | циркуляр 1910 р. П.Столипіна, згідно з яким в Російській імперії заборонялося реєструвати «інородні» (неросійські) товариства та видавництва |
Товариство українських поступовців (ТУП) | таємна надпартійна українська політична організація Наддніпрянщини, яка була заснована в Києві 1908 р. Метою ТУП було об’єднати всі українські сили для боротьби за національне відродження. Лідерами ТУП були Є.Чикаленко та М.Грушевський |
Українська народна партія (УНП) | політична партія Наддніпрянщини, заснована М.Міхновським у 1902 р., яка відстоювала ідею цілковитої незалежності України |
Українська соціал-демократична робітнича партія (УСДРП) | українська політична партія соціалістичного спрямування, яка була основана 1905 р. з колишньої РУП. Члени партії визнавали марксистську ідеологію. Лідерами УСДРП були В.Винниченко, С.Петлюра, М.Порш |
Українська соціал-демократична спілка («Спілка») | українська політична партія соціалістичного спрямування, яка була заснована у 1904 р. М.Меленевським. У 1905 р. «Спілка» стає автономною частино Російської соціал-демократичної робітничої партії |
«Хлібороб» | перша україномовна газета Наддніпрянської України, яка виходила друком у 1905 р. у м. Лубнах |
Шовінізм | крайня форма націоналізму, яка полягає у войовничій проповіді винятковості своєї нації щодо інших |
ТЕМА 19. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.
ХРОНОЛОГІЯ ОСНОВНИХ ПОДІЙ
1894 р. | заснування в Галичині перших спортивно-патріотичних організацій «Сокіл» для виховання молоді |
1900 р. | заснування патріотичної пожежної молодіжної організації «Січ» |
1901 р. | А.Шептицький стає митрополитом Української греко-католицької церкви |
1911 р. | створення молодіжної організації «Пласт» |
ІСТОРИЧНІ ОСОБИ
Боберський Іван | український педагог Галичини першої половини ХХ ст., організатор сокільсько-січового руху, автор назви «Пласт», сприяв становленню Пласту 1911 р. |
Трильовський Кирило | громадсько-політичний діяч першої половини ХХ ст. Засновник у 1900 р. патріотичної пожежної молодіжної організації «Січ» |
Шептицький Андрей | митрополитУкраїнської греко-католицької церкви з 1901 р., громадсько-політичний діяч першої половини ХХ ст. Виступав проти репресій радянської влади, тому підтримав нацистську окупацію України. Під час німецької окупації захищав євреїв від голокосту. Єврейська громада України визнала митрополита Шептицького Праведником світу |
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
Сокіл, Січ, Пласт | молодіжні патріотичні спортивні організації Західної України початку ХХ ст. |
ТЕМА 20. УКРАЇНА В ПЕРШІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ
ХРОНОЛОГІЯ ОСНОВНИХ ПОДІЙ
1914 р., 1 серпня – 1918 р. 11 листопада | тривалість Першої світової війні |
1914 р., 1 серпня | утворення Головної Української Ради |
1914 р., 4 серпня | утворення Союзу Визволення України |
1914 р., серпень | утворення легіону українських січових стрільців (УСС) у межах австрійської армії |
23 серпня – кінець вересня 1914 р. | Галицька битва у ході якої айстро-угорські війська зазнали поразки. Буковина і Галичина окуповані Російською імперією |
1914 р., 27-28 вересня | бойове хрещення УСС на Ужоцькому та Верецькому перевалах у Карпатах під час Галицької битви |
1915 р.,квітень-травень | битва на горі Маківка, «справжнє» бойове хрещення УСС |
1915 р., травень | Горлицький прорив російського фронту німецькими та австро-угорськими військами. Росія втратила Буковину, Галичину, Підляшшя, Холмщину, Берестейщину, Західну Волинь |
1916 р.,22 травня – початок червня | Брусиловський прорив - наступальна операція російських військ Південно-Західного фронту під командуванням генерала О.Брусилова. У результаті Росія захопила Галичину (без Львова), Північну Буковину, частину Західної Волині тощо |
1916 р., серпень | битва на горі Лисоня, поразка і значні втрати УСС |
ІСТОРИЧНІ ОСОБИ
Бобринський Георгій | російський державний діяч, граф, очолив у 1914-1915 рр. Галицько-Буковинське генерал-губернаторство |
Брусилов Олександр | російський генерал Першої світової війни. З 1916 р. командувач Південно-Західного фронту. У травні-червні 1916 р. здійснив вдалий наступ Південно-Західного фронту (Брусиловський прорив), застосувавши невідому до того часу форму прориву позиційного фронту, методом одночасного наступу всіх армій фронту |
Галущинський Михайло | український громадсько-політичний та військовий діяч кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. Перший командир УСС |
Донцов Дмитро | український громадський і політичний діяч ХХ ст. Засновник ідеології інтегрального націоналізму. У серпні 1914 р. очолив СВУ |
Левицький Кость | Громадський та політичний діяч Галичини кінця ХІХ - першої половини ХХ ст. У серні 1914 р. очолив Головну Українську Раду, у 1915 р. – Загальну Українську Раду. З листопада 1918 р.- голова Державного секретаріату ЗУНР |
Штейнгель Федір | український та російський громадсько-політичний діяч кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. З 1915 р. очолив Комітет Південно-Західного фронту Всеросійського союзу земств і міст |
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
Антанта | військово-політичний союз, створений 1904-1907 рр., основними членами якого були Росія, Великобританія та Франція. Антанта протистояла спочатку Троїстому союзу, а потім блоку Центральних держав під час Першої світової війни |
Блок Центральних держав (Четверний союз) | військово-політичний союз часів Першої світової війни, який остаточно сформувався у 1915 р. у складі Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії та Туреччини. Центральні держави протистояли країнам Антанти і зазнали поразки за результатами війни |
Брусиловський прорив | наступальна операція російських військ Південно-Західного фронту під командуванням генерала О.Брусилова у травні-червні 1916 р. У результаті Росія захопила Галичину (без Львова), Північну Буковину, частину Західної Волині тощо |
Галицько-Буковинське генерал-губернаторство | тимчасова адміністративно-територіальна одиниця з центром у м. Чернівці, створена урядом Російської імперії наприкінці 1914 р. на завойованих російською армією землях Галичини та Буковини. Очолив Галицько-Буковинське генерал-губернаторство Г.Бобринський |
Головна Українська Рада (ГУР) | українська політична організація Галичини, що була створена 1 серпня 1914 р. на чолі з К.Левицьким. ГУР підтримала Австро-Угорщину під час Першої світової війни, захищала українські інтереси, брала участь у формування Українських січових стрільців (УСС) |
Загальна Українська Рада (ЗУР) | українська політична організація Галичини, що була створена в 1915 р. на чолі з К.Левицьким. Відстоювала українські інтереси. Закликала до об’єднання всіх українських земель, розмежування Галичини на Західну та Східну. У 1916 р. ЗУР саморозпустилася на знак протесту проти відновлення Польської держави |
Карпато-Руський визвольний комітет | створений під час Першої світової війни у Києві емігрантами з Галичини комітет, який виступав за об’єднання всіх українських земель у складі Росії. Закликав галичан зустрічати російські війська як визволителів |
Комітет Південно-Західного фронту Всеросійського союзу земств і міст | створений під час Першої світової війни комітет з метою підтримки російських військ. Очолив комітет представник українського національного руху Ф.Штейнгель |
Легіон Українських січових стрільців (УСС) | українські бойові частини у межах австро-угорської армії часів Першої світової війни, чисельністю 2,5 тис. осіб. Створений в серпні 1914 р. у м. Стрий на основі молодіжних воєнізованих організацій «Січ», «Пласт» та «Сокіл». Першим командувачем УСС був М.Галущинський. УСС брали участь у битвах: на горі Маківка (квітень-травень 1915 р.), під Болеховим (травень-червень 1915 р.), під Галичем (червень 1915 р.), у межиріччі Серету та Стріпи (серпень-вересень 1915 р.). У серпні 1916 р. у битві на горі Лисоня зазнали поразки та значних втрат. Узимку 1917 р. повернулися на фронт. УСС стали основою для створення Української національної армії часів революційних подій 1917-1920-х рр. |
Світова війна | глобальне військове протистояння коаліцій держав, яке охоплює значну частину країн світу |
Союз визволення України (СВУ) | українська політична організація Галичини, що була створена 4 серпня 1914 р. на чолі з Д.Донцовим. Члени СВУ підтримали Австро-Угорщину під час Першої світової війни, захищали українські інтереси, брали участь у формуванні українізованих військових частин сірожупанників та синьожупанників у межах австро-угорської армії. Кінцева мета СВУ - утворення самостійної України |
Троїстий союз | військово-політичний союз, створений 1882 р., членами якого були Німеччина, Австро-Угорщина та Італія. З початком Першої світової війни Троїстий союз трансформувався у блок центральних держав і протистояв країнам Антанти |
ТЕМА 21. УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ
ХРОНОЛОГІЯ ОСНОВНИХ ПОДІЙ
УВАГА!!! В дужках указана дата події за старим стилем (Юліанським календарем). На новий стиль (Григоріанський календар) Україна перейшла у лютому 1918 р. Різниця між старим і новим стилем становить 13 днів
1917 р., 8 березня (23 лютого) | лютнева буржуазно-демократична революція в Росії |
1917 р., 17 (4) березня | заснування Української Центральної Ради (УЦР) на чолі з М.Грушевським |
1917 р., 19-21 (6-8) квітня | відбувся Український національний конгрес у Києві |
1917 р., 18-21 (5-8) травня | відбувся І Український військовий з’їзд у Києві, на якому було обрано Тимчасовий Український військовий генеральний комітет при УЦР на чолі з С.Петлюрою |
1917 р., 18-23 (5-10) червня | відбувся ІІ військовий з’їзд, який запропонував УЦР негайно приступити до втілення ідеї автономії України. Члени з’їзду зобов’язався забезпечити УЦР підтримку |
1917 р., 28 (15) червня | створення Генерального Секретаріату на чолі з В.Винниченком на підставі І Універсалу |
1917 р., 23 (10) червня | проголошення І Універсалу УЦР. Проголошення автономії України |
1917 р., 16 (3) липня | проголошення ІІ Універсалу УЦР. Відмова УЦР від самочинного проголошення автономії до Всеросійських Установчих зборів |
1917 р., 17-22 (4-9) липня | збройний виступ самостійників разом із Українським полком ім. Полуботка (полуботківці) у відповідь на відмову за ІІ Універсалом від проголошення автономії України. Виступ був придушений військами УЦР |
1917 р., 17 (4) серпня | Тимчасовий уряд Росії затвердив «Тимчасову інструкцію для Генерального секретаріату Тимчасового уряду України», згідно з якою Генеральний Секретаріат перетворювався на залежний виконавчий орган Тимчасового уряду |
1917 р., 7-12 вересня (25-30 серпня) | заколот генерала Корнілова – спроба російського царського генерала Л.Корнілова скинути владу Тимчасового уряду в Росії й встановити військову диктатуру. Заколот зазнав поразки. УЦР негативно поставилася до заколоту Корнілова. Заколот активізував діяльність радикальних революційних сил, зокрема, більшовиків |
1917 р. 21-28 (8-15) вересня | З’їзд народів Росії у Києві з ініціативи УЦР. Були присутні українці, литовці, естонці, білоруси, грузини, євреї, донські козаки тощо. Рішення з’їзду відстоювало федеративний устрій Росії |
1917 р., 7 листопада (25 жовтня) | збройне повстання більшовиків у Петербурзі призвело до повалення влади Тимчасового уряду в Росії. У результаті влада перейшла до більшовиків, влади рад (радянської влади) |
1917 р., 20 (7) листопада | проголошення ІІІ Універсалу УЦР. Проголошення Української Народної Республіки (УНР) у складі Росії |
1917 р., 17 (4) грудня | більшовики видали «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради» («Ультиматум») І-й Всеукраїнський з’їзд рад робітничих, солдатських і селянських депутатів у Києві з ініціативи більшовиків. Проте делегати з’їзду підтримали УЦР. У результаті більшовики демонстративно залишили з’їзд і переїхали до Харкова |
1917 р., 24-25 (11-12) грудня | І-й Всеукраїнський з’їзд рад у Харкові з ініціативи більшовиків. З’їзд оголосив Україну республікою рад робітничих, солдатських та селянських депутатів. Було обрано Центральний виконавчий комітет (ЦВК) на чолі з Є.Медведєвим. Створено радянський уряд – Народний секретаріат на чолі з Артемом (Ф.Сергєєвим). Більшовицька влада Росії визнала Народний секретаріат законним урядом України |
1917 р. кінець грудня – січень 1918 р. | початок загального наступу більшовицьких сил під командування В.Антонова-Овсієнка проти УЦР |
1918 р., 22 (9) січня | проголошення ІV Універсалу УЦР. Проголошення УНР самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою |
1918 р., 29 (16) січня | бій під Крутами між радянськими військами на чолі із М.Муравйовим та загоном українських добровольців, до складу якого входило 500 студентів на чолі з сотником А.Омельченком. Українські війська були розбиті більшовицьке повстання в Києві на заводі «Арсенал». Повстання було придушене військами УЦР |
1918 р., 8 лютого (26 січня) | більшовицькі війська М.Муравйова захопили Київ. Керівники УНР переїхали у Житомир. Перше встановлення радянської влади більшовиків в Україні |
ІСТОРИЧНІ ОСОБИ
Антонов-Овсієнко Володимир | український радянський військовий діяч, командувач радянськими військами під час війни більшовиків із УНР Центральної Ради |
Артем (Ф.Сергєєв) | радянський політичний діяч, очолив Народний секретаріат у грудні 1917 р. – уряд новоствореної радянської України у Харкові |
Винниченко Володимир | український письменник, політичний та державний діяч революційних подій в Україні. Автор універсалів Центральної Ради, голова Генерального Секретаріату (1917-1918), голова Директорії УНР (1918-1919) |
Грушевський Михайло | український історик, політичний та державний діяч революційних подій в Україні, голова Української Центральної Ради. 29 квітня 1918 р. був обраний президентом УНР |
Єфремов Сергій | український політичний і державний діяч революційних подій в Україні. Літературний критик, історик літератури. Член Української Демократично-Радикальної Партії. У 1908 р. став одним iз засновників і активним діячемТовариства Українських Поступовців. У 1917 р. заступник голови Української Центральної Ради. У 1929 р. був заарештований радянською владою і звинувачений в організації та керівництві Союзу Визволення України (СВУ). У 1930 р. засуджений до 10-річного ув’язнення з суворою ізоляцією |
Корнілов Лавр | російський царський генерал, один з лідерів білого руху під час революційних подій в Росії. Організатор заколоту проти Тимчасового уряду Росії 7-12 вересня (25-30 серпня) 1917 р. Заколот був придушений |
Ленін Володимир | російський революціонер, лідер більшовиків. Після повалення влади Тимчасового уряду 7 листопада (25 жовтня) 1917 р. очолив Росію, а з 1922 р. СРСР |
Медведєв Єфим | український радянський політичний діяч, очолив у грудні 1917 р. Центральний Виконавчий Комітет (ЦВК) проголошеної в Харкові радянської України |
Микола ІІ | останній російський імператор. У результаті лютневої буржуазно-демократичної революції 1917 р. зрікається влади в березні того ж року. Був розстріляний більшовиками разом з усіма членами своєї родини у липні 1918 р. |
Муравйов Михайло | радянський військовий діяч. Командир більшовицької армії, загони якого здолали опір військ УНР в бою під Крутами у січні 1918 р., а також у лютому того ж року взяли Київ. Організатор масових убивств у Києві |
Омельченко Андрій | сотник студентського військового формування УНР під час битви під Крутами 19(16) січня 1918 р. |
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
Автономізація | у часи революції 1917 р. політична боротьба народів колишньої Російської імперії за отримання автономії у межах нової демократичної Російської федерації. Зокрема, УЦР була на позиціях автономії України у складі демократичної Росії план перетворення незалежних радянських республік, які утворились у 1918-1920 рр. внаслідок громадянської війни на теренах колишньої Російської імперії, в автономні складові Російської Федерації |
Автономія | самоуправління певної території держави, що наділена самостійністю у вирішенні питань місцевого значення у межах, установлених центральною владою |
Більшовики | представники Російської соціал-демократичної робітничої партії (більшовиків) РСДРП(б), які закликали до революційного перевороту й швидкого будівництва в Росії соціалізму (справедливого суспільства рівних, без приватної власності). Будівництво соціалізму більшовиками супроводжувалося масовим насильством та терором |
Буржуазія | клас власників засобів виробництва; частина суспільства, зайнята підприємницькою діяльністю |
Генеральний секретаріат | вищий виконавчий орган державної влади в Україні (уряд) з 28 червня 1917 р. до 22 січня 1918 р. Складався з 8 секретарств (міністерств). До складу входили В.Винниченко (голова), П.Христюк, С.Петлюра, С.Єфремов, Б.Мартос, Х.Барановський, В.Садовський, М.Стасюк, І.Стешенко. Члени Генерального секретаріату були представниками УСДРП, УПСР, УПСФ |
Двовладдя | переплетіння двох гілок влади в Росії після Лютневої революції 1917 р.: Тимчасового уряду і рад робітничих, солдатських і селянських депутатів |
Заколот генерала Корнілова | спроба російського царського генерала Л.Корнілова 7-12 вересня (25-30 серпня) 1917 р. скинути владу Тимчасового уряду в Росії й встановити військову диктатуру. Заколот зазнав поразки. УЦР негативно поставилася до заколоту Корнілова. Заколот активізував діяльність радикальних революційних сил, зокрема, більшовиків |
«Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Української Ради» | документ 17 (4) грудня 1917 р., згідно з яким лідери російських більшовиків В.Ленін та Л.Троцький, погрожуючи війною, ставили ультимативні вимоги Українській Центральній Раді визнати владу більшовиків в Україні |
Народний секретаріат | перший радянський уряд в Україні на чолі з Артемом, сформований у грудні 1917 р. у Харкові |
Пролетаріат | клас найманих робітник, які не мають у приватній власності засоби виробництва |
Ради робітничих, солдатських та селянських депутатів | політичні виборні організації робітників, солдатів і селян Росії, які формуються у результаті Лютневої революції 1917 р. |
Радянська влада | влада більшовиків. Органами влади у більшовиків були ради, тому і пішла назва – радянська влада |
Революція | стрімкі радикальні зміни політичного, економічного та соціального життя суспільства здебільшого насильницьким методом народного повстання |
Самостійники (Полуботківці) | солдати українського полку ім. П.Полуботка, які 4-5 липня 1917 р. у Києві підняли збройне повстання проти ІІ Універсалу УЦР, у якому йшла мова про відмову від уже проголошеної автономії України. Самостійники вимагали від УЦР негайно проголосити самостійність України. Повстання було придушене |
Тимчасовий уряд | найвищий тимчасовий орган державної влади в Росії, сформований після зречення від влади у березні 1917 р. імператора Миколи ІІ. Тимчасовим називається тому, що мав діяти до скликання Установчих зборів. Був повалений у результаті більшовицького повстання 7 листопада (25 жовтня) 1917 р. |
«Тимчасова інструкція для Генерального секретаріату Тимчасового уряду України» | документ серпня 1917р., згідно з яким Генеральний Секретаріат перетворювався на залежний виконавчий орган Тимчасового уряду Росії |
Українізація армії | після Лютневої революції 1917 р. процес утворення у межах російської армії українських військових комітетів (виборних армійських органів національного типу). Українізовані військові частини підтримували ідею автономії та незалежної України |
Українська Центральна Рада (УЦР) | український представницький орган влади (парламент), створений 17(4) березня 1917 р. представниками українських політичних партій. Головою УЦР було обрано М.Грушевського. УЦР була на позиціях автономії України у складі демократичної Росії |
Український національний конгрес | зібрання у Києві 19-21 (6-8) квітня 1917 р. представників від усіх українських громад Росії з метою підтримки УЦР щодо здобуття автономії України у складі Росії |
Універсали Української Центральної Ради | державно-політичні акти, які видавала УЦР, звертаючись до народу України. Усього було 4 універсали, авторство яких приписують В.Винниченку. І Універсал 23 (10) червня 1917р.: - проголошення автономії України; - УЦР визнавалася вищим державним органом влади до скликання Всенародних українських зборів; - заклик населення створювати на місцях підпорядковані УЦР органи влади; - створення української державної скарбниці ІІ Універсал 16(3) липня 1917 р.: - відмова УЦР від проголошення автономії України до Всеросійських Установчих зборів; - прийняття рішення про розробку законопроекту автономії України; - визнання Тимчасовим урядом УЦР вищим органом влади в Україні; - затвердження складу Генерального Секретаріату Тимчасовим урядом; - формування українських військових частин під контролем російського командування; - делегування до Центральної Ради представників національних меншин ІІІ Універсал 20(7) листопада 1917 р.: - проголошення Української Народної Республіки (УНР); - УЦР – вищий законодавчий, а Генеральний Секретаріат – вищий виконавчий орган УНР до скликання Установчих зборів; - скасування права власності на поміщицькі, удільні, монастирські, церковні та інші землі нетрудових господарств; - земля – власність народу і має перейти до нього без викупу (до Установчих зборів землею порядкували земельні комітети, обрані народом); - введення 8-годинного робочого дня; - скасування смертної кари; - проголошення демократичних прав і свобод; - визнання права національних меншин на автономію ІV Універсал 22(9) січня 1918 р.: - проголошення УНР самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою; - рівноправні відносини з усіма сусідніми державами; - влада УНР належить народу, до Установчих зборів владу здійснює УЦР та Генеральний Секретаріат (нова назва – Рада народних міністрів); - початок мирних переговорів із країнами Четверного союзу |
Українська Народна Республіка (УНР) | назва української держави, яка була проголошена ІІІ Універсалом УЦР 20(7) листопада 1917 р. у складі Росії. УНР проіснувала з перервами до листопада 1920 р. |
Федерація | союзна держава, до складу якої входять державні утворення – суб’єкти федерації, що мають часткову самостійність. |
ТЕМА 22. УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВОТВОРЧИЙ ПРОЦЕС (1918-1920 РР.)
ХРОНОЛОГІЯ ОСНОВНИХ ПОДІЙ
1918 р., 9 лютого (27 січня) | підписання Берестейського (Брест-Литовського) мирного договору між УНР та державами Четверного союзу |
1918 р., 29 квітня | прийняття Конституції УНР та обрання президентом УНР М.Грушевського державний переворот, який призвів до повалення влади УЦР і встановлення гетьманату П.Скоропадського |
1918 р., літо-осінь | селянські повстання проти влади гетьмана П.Скоропадського, які очолив Н.Махно |
1918 р.,18 жовтня | у Львові була створена Українська Національна Рада на чолі з Є.Петрушевичем, яка поставила питання про об’єднання західноукраїнських земель. Українська Національна Рада постановила про утворення на українських землях Австро-Угорщини єдиної Української держави |
1918 р.,1 листопада | західноукраїнські військові формування на чолі із Д.Вітовським захопили найважливіші об’єкти Львова та Східної Галичини |
1918 р., 9 листопада | створення першого західноукраїнського уряду – Державного Секретаріату на чолі з К.Левицьким |
1918 р., 13 листопада | проголошення у Львові самостійної ЗУНР, президентом якої став Є.Петрушевич |
1918 р., 14 листопада | проголошення грамоти П.Скоропадського, у якій ішлося про відмову від самостійної Української держави на користь майбутньої Всеросійської федерації народів для керівництва повстанням проти П.Скоропадського створено Директорію УНРу складі В.Винниченка, С.Петлюри, Ф.Швеця, А.Макаренка, О.Андріївського |
1918 р., 15 листопада | початок повстання Директорії УНР проти гетьманату П.Скоропадського. Повстання почалося з виступу січових стрільців у Білій Церкві |
1918 р.,18 листопада | вирішальний бій під Мотовилівкоюміж військами Директорії УНР та військами П.Скоропадського. Поразка військ гетьмана |
1918 р., 21 листопада | польські війська захопилиЛьвів. Уряд ЗУНР переїхав до Тернополя, а згодом до Станіславова (Івано-Франківськ) |
1918 р., 27 листопада | заснування Української академії наук на чолі з В.Вернадським |
1918 р., листопад | окупація Румунією Північної Буковини |
1918 р., 14 грудня | вступ до Києва військ Директорії УНР. П.Скоропадський зрікається влади і виїжджає до Німеччини |
1918 р., кінець | війська Антанти починають окупацію Півдня України. Антанта погоджується визнати Директорію УНР за умов підпорядкування її військ російському генералу А.Денікіну. Спроба Директорії витиснути війська Антанти зазнала поразки |
1919 р., 6 січня | утворення Українська Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР) |
1919 р., 9 січня | ультиматум Директорії Раднаркому Росії з вимогою припинити військові дії й вивести російські війська з території України. У відповідь було заявлено, що воєнні дії ведуть між собою війська Директорії та українського радянського уряду, а не російського |
1919 р., 16 січня | оголошення Директорією УНР війни Радянській Росії |
1919р., 22 січня | урочисте проголошення у Києві Акта ЗлукуЗУНР і УНР у єдину соборну Українську Народну Республіку. ЗУНР отримала назву Західна Область Української Народної Республіки (ЗОУНР) |
1919 р., 5 лютого | радянські війська ввійшли до Києва, Директорія УНР переїхала до Вінниці. Протягом лютого-квітня 1919 р. війська Директорії були розбиті |
1919 р., лютий | Вовчухівська операція УГА. Але успішний наступ української армії був припинений на вимогуПаризької мирної конференції |
1919 р., 10 березня | ІІІ Всеукраїнський з’їзд рад прийняв Конституцію УСРР, у якій проголошувалося розбудова соціалізму в Україні |
1919 р., березень – квітень | Закарпаття було автономною одиницею Угорської Радянської Республіки |
1919 р., весна | з півдня України розпочали наступ війська Добровольчої армії А.Денікіна, які захопили до кінця червня Донбас, Харків, Катеринослав, Одесу, Миколаїв |
1919 р., 7-28 червня | Чортківськаофензива (наступ) УГА. Унаслідок операції значна частина Галичини була визволена від польських військ. Проте виснаження, нестача зброї і боєприпасів змусили УГА протягом червня-липня1919 р. відступити на старі позиції |
1919 р., 16-18 липня | УГА відступила за р.Збруч на територію Наддніпрянської України і приєдналася до військ Директорії УНР. Територію ЗОУНР окупували польські війська |
1919 р., 30 серпня | Київ здобули українські війська Директорії УНР та УГА |
1919 р., 31 серпня | до Києва вступили війська А.Денікіна, що призвело до сутичок з українцями. УНР оголосила війну А.Денікіну, але наступ був невдалий. З часом УГА приєдналася до армії А.Денікіна |
1919 р., 10 вересня | перехід Північної Буковини до складу Румунії, Закарпаття до складу Чехословаччини за Сен-Жерменським договором |
1919 р., 6 грудня – 1920 р., 6 травня | Перший зимовий похід українських військ по тилах Добровольчої армії А.Денікіна та Червоної армії |
1919 р., 16 грудня | Київ знову зайняли більшовики, УГА увійшла до складу Червоної армії (денікінці відступили до Криму) |
1920 р., 14 березня | рішення Антанти про остаточне включення Східної Галичини до складу Польщі |
1920 р., 21-24 квітня | укладення Варшавської угоди між представниками УНР та Польщі |
1920 р., осінь | підписання Старобільської угоди про спільні дії Червоної армії та військ Н.Махна проти армії барона П.Врангеля в Криму |
1920 р. , листопад | Червона армія остаточно звільнила Крим від військ П.Врангеля |
1920 р., кінець | Червона армія остаточно розгромила махновський рух в Україні |
1920-1921 рр. | радянсько-польська війна |
1921 р., 18 березня | укладання Ризького мирного договору між Польщею, РСФРР (більшовицькою Росією) та УСРР (більшовицькою Україною) |
1921 р., листопад | Другий зимовий похід військ УНР на чолі з Ю.Тютюнником з метою об’єднати українські військові загони і підняти повстання проти більшовиків. Це була остання невдала спроба військ УНР відновити владу в Україні |
ІСТОРИЧНІ ОСОБИ
Винниченко Володимир | український письменник, політичний та державний діяч революційних подій в Україні. Один з лідерів УСДРП. Автор універсалів Центральної Ради, голова Генерального Секретаріату (1917-1918), голова Директорії УНР (1918-1919) |
Вітовський Дмитро | західноукраїнський військовий і державний діяч, організатор повстання 1 листопада у Львові. Секретар військових справ ЗУНР. Полковник УГА |
Врангель Петро | керівник Добровольчої армії (білогвардійського руху) з квітня 1920 р. |
Денікін Антон | царський генерал, керівник Добровольчої армії (білогвардійського руху) 1919 р. |
Коцюбинський Юрій | радянський партійний та державний діяч. Входив з грудня1917 р. до складу першого радянського уряду України - заступник, а потім народний секретар військових справ. Боровся за встановлення влади більшовиків в Україні |
МахноНестор | ватажоканархістського руху в 1917-1921 рр. в Україні. Керівник повстанських загонів. Вів партизанську боротьбу проти режиму гетьмана П.Скоропадського, Добровольчої армії А.Денікіна та П.Врангеля. У 1920 р. війська Н.Махна були розгромлені більшовиками |
Омелянович-Павленко Михайло | перший керівник Української Галицької Армії (УГА) |
Петлюра Семен | український державний і політичний діяч. Один з лідерів УСДРП. Редактор журналу «Украинскаяжизнь». Організатор українських збройних сил у роки української революції, головний отаман військ УНР (1918 р.), голова Директорії УНР (1919-1920 рр.) |
Петрушевич Євген | український громадсько-політичний діяч,президентЗахідноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) |
П’ятаков Георгій | більшовицький державний діяч, голова тимчасового робітничо-селянського уряду в Україні з листопада 1918 р. по січень 1919 р. Організатор масових розстрілів у Криму в 1920 р. |
Раковський Християн | радянський державний діяч. Голова Раднаркому УСРР 1919-1923 рр. Прихильник розширення автономії УСРР |
Скоропадський Павло | український політичний діяч, військовий. Походив з козацько-старшинського роду Скоропадських. Офіцер армії Російської імперії. Перший командувач українізованого корпусу російської армії під час Першої світової війни. Гетьман Української держави 1918 р. |
Тютюнник Юрій | український військовий діяч. Член УЦР, генерал-хорунжий армії УНР. Організатор Другого зимового походу військ УНР 1921 р. з метою організації антирадянського повстання українського селянства |
Щорс Микола | до революції — офіцер російської царської армії. Радянський військовий діяч часів революції та громадянської війни. Організатор повстанського руху 1918 р. проти гетьманату П.Скоропадського. З осені 1918 р. член комуністичної партії. Командир загонів Червоної армії |
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
Автономізація | у часи революції 1917 р. політична боротьба народів колишньої Російської імперії за отримання автономії у межах нової демократичної Російської федерації. Зокрема, УЦР була на позиціях автономії України у складі демократичної Росії план перетворення незалежних радянських республік, які утворились у 1918-1920 рр. внаслідок громадянської війни на теренах колишньої Російської імперії, в автономні складові Російської Федерації |
Анархізм | ідейно-теоретична та соціально-політична течія, в основі якої – заперечення державного управління суспільством. Анархісти вважали, що життя селян можливе на основі селянських общин без державного управління |
Антанта | військово-політичний союз, створений 1904-1907 рр., основними членами якого були Росія, Великобританія та Франція. Антанта протистояла спочатку Троїстому союзу, а потім блоку Центральних держав під час Першої світової війни |
Білий рух (білі, білогвардійці) | військово-політичний рух, сформований у ході громадянської війни в Росії 1917 – 1923 рр. з метою повалення радянської влади і поновлення єдиної неподільної Росії на основі принципів монархізму (або на основі республіканської ідеї). Єдності між представниками білого руху не було |
Більшовики | представники Російської соціал-демократичної робітничої партії (більшовиків) РСДРП(б), які закликали до революційного перевороту й швидкого будівництва в Росії соціалізму (справедливого суспільства рівних, без приватної власності). Будівництво соціалізму більшовиками супроводжувалося масовим насильством та терором |
Блок Центральних держав (Четверний союз) | військово-політичний союз часів Першої світової війни, який остаточно сформувався у 1915 р. у складі Німеччини, Австро-Угорщини, Болгарії та Туреччини. Центральні держави протистояли країнам Антанти і зазнали поразки за результатами війни |
Брест-Литовський договір | мирний договір між УНР та країнами Четверного союзу 9 лютого (27 січня) 1918 р. Умови договору: - завершення війни між сторонами; - відмова від взаємних претензій; - налагодження економічних відносин; - поновлення довоєнних кордонів між Україною та Австро-Угорщиною; обіцянка Австро-Угорщини створити зі Східної Галичини та Буковини єдиний автономний край; - зобов’язання УНР надати країнам Четверного союзу значної матеріальної допомоги у вигляді продуктів (хліба, м’яса, яєць, цукру…) сепаратний мирний договір між більшовицькою Росією та країнами Четверного союзу 4 березня 1918 р., за яким Росія виходила з Першої світової війни і зобов’язувалася розпочати мирні переговори з урядом УНР |
Варшавська угода | угода між Директорією УНР (С.Петлюрою) та Польщею 21-24 квітня 1920 р. Умови угоди: - Польща визнає незалежність УНР на чолі з Директорією; - Директорія УНР дає згоду на передачу Польщі західноукраїнських земель; - домовленість про спільні військові дії проти більшовиків; - підпорядкованість військ УНР польському командуванню; - зобов’язання українського уряду утримувати польські війська на території УНР |
Воєнний комунізм | соціально-економічна політика більшовиків у 1919-1920 рр., що була реакцією більшовиків на умови громадянської війни, тому являла собою вимушені, тимчасові, насильницькі заходи з метою переходу до комунізму. Воєнний комунізм включав у себе продрозкладку (вилучення надлишків продовольства) націоналізацію підприємств, заборону вільної торгівлі тощо |
Гетьманат | режим правління в Україні гетьмана П.Скоропадського у 1918р. |
Державний Секретаріат | перший український уряд ЗУНР, який очолив К.Левицький |
Директорія УНР | тимчасовий орган державної влади УНР, створений для керівництва повстанням проти гетьмана П.Скоропадського. Після перемоги повстання – вищий орган державної влади УНР |
Західноукраїнська НароднаРеспубліка (ЗУНР) | західноукраїнська держава, створена в листопаді 1918 р. на землях Галичини. З 22 січня 1919 р. офіційно перестала існувати й стає Західною Областю Української Народної Республіки (ЗОУНР) |
Зимові походи військ Директорії УНР | два бойові рейди армії Директорії УНР по тилах Добровольчої армії А.Денікіна та Червоної армії у Правобережній Україні. Перший зимовий похід тривав з грудня 1919 р. по травень 1920 р. Другий зимовий похід на чолі з Ю.Тютюнником відбувся в листопаді 1921 р. |
Лінія Керзона | умовна демаркаційна лінія (східний кордон Польщі, запропонована міністром закордонних справ Великобританії Дж. Керзономяк можливий кордон перемир'яу війні між більшовицькою Росією і Польською республікоюпід час польсько-радянської війни |
Комунізм | найвища стадія розвитку соціалістичного суспільства; така організація суспільства, за якої економіка заснована на суспільній власності на засоби виробництва. Подекуди «соціалізм» та «комунізм» використовують як тотожні поняття. Російських більшовиків називали також комуністами |
Махновський рух (махновщина) | селянський рух 1918-1921 рр. в Україні (переважно на Катеринославщині), очолюваний Нестором Махно (батько Махно). Махновці сповідували анархічні ідеї |
Націоналізація | вилучення з приватної власності осіб у власність держави землі та підприємств |
Отаманщина | засилля різноманітних напівбандитських збройних формувань в умовах відсутності реальної державної влади |
Продрозкладка | під час політики «воєнного комунізму» насильне вилучення у селян «надлишків» продовольства |
Радянська влада | влада більшовиків. Органами влади у більшовиків були ради, тому і пішла назва – радянська влада |
Ризький договір | мирний договір між Польською республікою, РСФРР (більшовицькою Росією)та УСРР (більшовицькою Україною). Умови договору: - анулювання Варшавського договору між Польщею та УНР; - визнання Польщею УСРР; - передача Польщі західноукраїнських земель; - забезпечення умов для національно-культурного розвитку росіянам, українцям та білорусам у Польщі |
Сен-Жерменський договір | мирний договір 10 вересня 1919 р. між Австрією та країнами переможцями Антанти, іншими учасниками Першої світової війни та країнами, які утворилися на руїнах колишньої Австро-Угорщини. Однією з умов договору було визнання Австрією переходу Північної Буковини до складу Румунії та Закарпаття до складу Чехословаччини |
Старобільська угода | угода 1920 р. про спільні дії Червоної армії та військ Н.Махна проти армії барона П.Врангеля в Криму |
Тріанонський договір | мирний договір 4 червня 1920 р. між Угорщиною та країнами Антанти. Однією з умов договору було визнання Угорщиною переходу Закарпаття до складу Чехословаччини |
Трудовий конгрес України | вищий законодавчий орган влади УНР у часи Директорії |
Українська Галицька Армія (УГА) | армія ЗУНР |
Українська держава | назва української держави за часів гетьманату П. Скоропадського 1918 р. |
Українська Народна Республіка (УНР) | назва української держави, яка була проголошена ІІІ Універсалом УЦР 20(7) листопада 1917 р. у складі Росії. УНР проіснувала з перервами до листопада 1920 р. |
Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР) | українська радянська держава, проголошена 6 січня 1919 р. |
Український національний союз | створений у серпні 1918 р. на чолі з В.Винниченком союз українських національних сил, який проголосив курс на підготовку повстання проти гетьманату П.Скоропадського |
Федерація | союзна держава, до складу якої входять державні утворення – суб’єкти федерації, що мають часткову самостійність |
Червона армія | радянські військові сили більшовиків |
Червоний рух (червоні) | більшовики, які боролися за встановлення радянської влади на території колишньої Російської імперії з метою будівництва соціалізму (комунізму) |
Червоний терор | масовий терор, здійснюванийбільшовикамипроти широких соціальних груп, що були оголошені «класовими ворогами», або звинувачувалися в «контрреволюційній» діяльності |
ТЕМА 23. УКРАЇНСЬКА СРР В УМОВАХ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ
(1921-1928 рр.)
ХРОНОЛОГІЯ ОСНОВНИХ ПОДІЙ
1921 р., березень | рішення Х з’їзду Російської комуністичної партії більшовиків (РКП(б)) про перехід до нової економічної політики (НЕПу) |
1921 р., жовтень | утворення Української автокефальної (самостійної) православної церкви (УАПЦ). Першим митрополитом УАПЦ став В. Липківський |
1921-1923 рр. | голод в Україні |
1922 р., 30 грудня | І Всесоюзний з’їзд рад у Москві затвердив договір про утворення СРСР. Договір про утворення СРСР підписали УСРР (Україна), РСФРР (Росія), БРСР (Білорусія) та ЗРФСР (Закавказзя – Грузія, Вірменія, Азербайджан) |
1923 р., квітень | проголошення в СРСР курсу на коренізацію. Початок в УСРР політики «українізації» |
1924 р., січень | ІІ Всесоюзний з’їзд рад затвердив першу Конституцію СРСР |
1925 р., травень | ІХ Всеукраїнський з’їзд рад вніс зміни до Конституції УСРР, де було вказано про вступ України до СРСР |
1925 р. | завершення відбудови промисловості. Проголошення Всесоюзною комуністичною партією (більшовиків) (ВКП(Б)) курсу на індустріалізацію призначення генеральним секретарем Центрального Комітету Комуністичної партії (більшовиків) України (ЦК КП(б)У)Л.Кагановича |
ІСТОРИЧНІ ОСОБИ
Бойчук Михайло | український художник, один із засновників монументального мистецтва України в ХХ ст. Представник українського «розстріляного відродження». Розстріляний радянською владою у 1937 р. |
Довженко Олександр | український письменник та кінорежисер, один із засновників українського кінематографу. Створив фільми «Земля», «Арсенал», «Звенигород» тощо |
Каганович Лазар | радянський партійний і державний діяч. Прихильник політики Й.Сталіна. Голова КП(б)У 1925-1928 рр. Противник «українізації» |
Курбас Лесь | український театральний діяч, режисер-новатор. Засновник «Молодого театру» та театру «Березіль» |
Липківський Василь | перший митрополит Української автокефальної православної церкви (УАПЦ). Розстріляний радянською владою у 1937 р. |
Скрипник Микола | радянський державний діяч, один із засновників КП(Б)У, народний комісар освіти УСРР (1927-1933 рр.). Прихильник політики «українізації». Звинувачений у «націоналістичному ухилі». Закінчив життя самогубством у 1933 р. |
Хвильовий (Фітільов) Микола | український письменник, яскравий представник пореволюційної української літератури. Засновник спілки пролетарських письменників «Гарт», ВАПЛІТЕ. Закінчив життя самогубством у 1933 р. |
Шумський Олександр | радянський державний діяч, член КП(Б)У, народний комісар освіти УСРР (1924-1927 рр.). Прихильник політики «українізації». Звинувачений у «націоналістичному ухилі» («шумкізмі»). Заарештований радянською владою у 1933 р. |
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
Автокефальна церква | православна церква, яка має повну самостійність щодо організаційних та культових питань |
ВАПЛІТЕ | Вільна Академія Пролетарської Літератури, літературне об'єднання, яке виникло у Харкові 1926 р. Лідером ВАПЛІТЕ був М.Хвильовий |
ГОЕЛРО | Державна комісія з електрифікації Росії, перший державний план відбудови економіки Росії після руйнувань громадянської війни 1918-1921 рр. на основі електрифікації |
Індустріалізація | система заходів, спрямованих на прискорений розвиток важкої промисловості з метою технічного переозброєння економіки і зміцнення обороноздатності країни |
Кооператив | добровільне об’єднання людей, які на пайових засадах спільно займаються певним видом господарської діяльності |
Коренізація | надання народам СРСР можливості розвивати власні культури, мови, готувати національні кадри з метою посилити вплив комуністичної партії в національних районах |
Нова економічна політика (НЕП) | економічна політика радянської влади 1921-1928 рр., що прийшла на зміну політиці «воєнного комунізму» та базувалася на впровадженні елементів ринкової економіки |
Продподаток | натуральний податок з селянських господарств, запроваджений радянською владою у 1921 р. замість продрозкладки. Продподаток був складовою частиною НЕПу |
Трест | централізована форма монополії; об’єднання підприємств, які повністю втрачають свою самостійність. За часів НЕПувсі трести перебували у державній власності |
Українізація | політика надання можливості в УСРР розвитку української культури під контролем радянської влади. Політика «українізації» була складовою частиною загальносоюзної кампанії коренізації |
ТЕМА 24. УКРАЇНА В 1929-1938 РР.
ХРОНОЛОГІЯ ОСНОВНИХ ПОДІЙ
1927-1928рр. | хлібозаготівельна криза в СРСР, яка стала приводом для відходу від НЕПу |
1928 р. | призначення генеральним секретарем ЦК КП(б)У С.Косіора створення першої машинно-тракторної станції (МТС) в Україні. Основне завдання МТС - виробничо-технічне обслуговування колгоспів, посилення впливу держави на село «Шахтинська справа» над 53 спеціалістами вугільної промисловості Донбасу, які нібито займалися шкідницькою діяльністю. У результаті 5 чоловік отримали смертний вирок, інші - різні строки ув'язнення |
1928-1932 рр. | роки першої радянської «п'ятирічки». Форсований ривок у розвитку важкої промисловості України |
1929 р. | Й. Сталін остаточно здобув усю повноту влади в СРСР Й. Сталін назвав роком «великого перелому» та «стрибком до соціалізму» радянський керівництвом був прийнятий курс на форсовану індустріалізацію та суцільну колективізацію |
1930 р., 28-29 січня | надзвичайний «самоліквідаційний» собор УАПЦ |
1930 р. | сфабрикований судовий процес над «Спілкою визволення України» (СВУ). Справа, спрямована проти «старої» національної української еліти. Звинувачено 45 осіб у підготовці збройного антирадянського повстання, що мало на меті відновлення самостійної «буржуазної» України. У справі «Спілки визволення України» був звинувачений український суспільно-політичний діяч С.Єфремов |
1931 р. | сфальсифікована справа «Українського національного центру» (УНЦ). Процес над колишніми провідними діячами УНР, серед яких були М. Грушевський, В. Голубович та ін. |
1932-1933 рр. | голодомор в Україні |
1932 р. | постанова «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відома в народі як «Закон про п'ять колосків». Згідно з цим законом за крадіжку колгоспного майна передбачався розстріл із конфіскацією всього майна або позбавлення волі терміном не менш ніж на 10 років |
1933-1938 рр. | роки другої радянської «п'ятирічки». Подальше наростання індустріалізації в Україні |
1933 р. | самогубства українського письменника М. Хвильового та народного комісара освіти УСРР М.Скрипника |
1934 р., грудень | арешт та розстріл українських кобзарів і лірників |
1934 р. | столицю УСРР було перенесено з Харкова до Києва |
1935 р., ніч з 30 на 31 серпня | вибійник шахти «Центральна-Ірміне» Олексій Стаханов, застосувавши новий метод роботи, встановив рекорд з видобування вугілля. Початок стахановського руху |
1936 р. | прийнята нова Конституція СРСР («Сталінська Конституція») |
1937 р. | прийнята нова Конституція Радянської України, у якій законодавчо було закріплено перемогу соціалізму та побудову основ соціалістичного суспільства. Українська республіка змінила свою назву з УСРР на Українську Радянську Соціалістичну Республіку (УРСР) |
ІСТОРИЧНІ ОСОБИ
Косіор Станіслав | радянський державний діяч. Генеральний секретар ЦК КП(б)У 1928-1938 рр. Один з організаторів суцільної колективізації та голодомору в Україні 1932-1933 рр. |
Петровський Григорій | радянський державний діяч. Один з організаторів голодомору 1932-1933 рр. |
Постишев Павло | радянський державний діяч, член політбюро КП(б)У. Противник українізації. Один з організаторів голодомору 1932-1933 рр. |
Сталін Йосиф | одноосібний керівник СРСР з 1929 р., генеральний секретар ВКП(б). Організатор радянської модернізації, масових репресій, голодомору тощо. Під час Великої Вітчизняної війни Верховний головнокомандувач збройними силами СРСР |
Стаханов Олексій | вибійник шахти «Центральна-Ірміне», який, застосувавши новий метод роботи, у ніч з 30 на 31 серпня 1935 р. встановив рекорд з видобування вугілля, перевищивши денну норму у 14 разів |
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
Голодомор | масовий голод 1932-1933 рр. в Україні та деяких інших регіонів СРСР, штучно зорганізований радянським керівництвом |
ГУЛАГ | російською –Главноеуправлениелагерей. Підрозділ Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР 1934-1956 рр., який керував системою виробничо-трудових (концентраційних) таборів |
Експропріація | примусове позбавлення приватної власності без будь-якого відшкодування |
Закон «про п'ять колосків» | постанова 1932 р. «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів та кооперації і зміцнення суспільної (соціалістичної) власності», відома в народі як «Закон про п'ять колосків». Згідно з цим законом за крадіжку колгоспного майна передбачався розстріл із конфіскацією всього майна або позбавлення волі терміном не менш ніж на 10 років |
Індустріалізація | система заходів, спрямованих на прискорений розвиток важкої промисловості з метою технічного переозброєння економіки і зміцнення обороноздатності країни |
Карткова система | система розподілу продуктів, товарів та послуг за картками, що індивідуально видаються державою населенню |
Колективізація | примусова система заходів, спрямована на перетворення одноосібних селянських господарств у великі колективні й радянські господарства (колгоспи і радгоспи) |
Командно-адміністративна (планова) економіка | економічна система, у якій держава або ради керують економікою. У системі з командною економікою центральний уряд ухвалює всі рішення стосовно виробництва та споживання товарів та послуг. На відміну від ринкової економіки, де економіка існує і керується економічними законами ринку |
Куркуль (кулак) | з давнини назва селян, які займалися лихварством (давали кошти в борг під відсотки). За часів радянської влади куркулями називали всіх заможних селян та противників колективізації |
Модернізація | осучаснення; перехід аграрного суспільства до індустріального |
Радянська модернізація | заходи радянського керівництва, які передбачали форсовану індустріалізацію та суцільну колективізацію |
Репресії | захід державного примусу, покарання |
Розкуркулення | експропріація індивідуальних селянських господарств. Складова частина політика суцільної колективізації СРСР у 30-ті рр. ХХ ст. |
«Розстріляне відродження» | літературно-мистецька генерація України 1920-1930-х років, репресована сталінським режимом |
Соціалістичні змагання (соцзмагання) | різноманітні заходи підвищення продуктивності праці засновані не на матеріальній зацікавленості, а на моральній свідомості. Наприклад, між заводами влаштовувалися змагання, хто більше виробить продукції. Робітники вимушені були працювати понад норму безкоштовно, щоб перемогти в змаганнях |
Стаханівський рух | масовий робітничий рух у СРСР за підвищення продуктивності праці та досягнення високих виробничих показників. Назва походить від О.Стаханова, який, застосувавши новий метод роботи, встановив рекорд з видобування вугілля |
Суцільна колективізація | масова колективізація, що охопила всі селянські господарства |
Терор | політика придушення, залякування політичних противників жорстокими насильницькими методами |
Тоталітарний режим | політичний режим, який передбачає встановлення всеосяжного державного контролю над усіма сферами життя суспільства засобами терору, знищення демократичних свобод, зосередження влади в руках окремої групи політичної партії |
Форсована індустріалізація | шалено швидкі темпи індустріалізації |
ТЕМА 25. ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ (1921-1939 РР.)
ХРОНОЛОГІЯ ОСНОВНИХ ПОДІЙ
1920 р. | заснування Української військової організації (УВО) на чолі з Є.Коновальцем. УВО виступала за побудову Української соборної держави засобами загальнонаціонального повстання українського народу |
1921-1925 рр. | діяльність у Львові Таємного українського університету |
1924 р. | антирумунське повстання українців у м. Татарбунари |
1925 р. | заснування Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО) - наймасовішої української політичної організації Галичини. Основні ідеї УНДО: створення незалежної соборної України мирними засобами на демократичних засадах; захист інтересів українського населення; культурно-просвітницька діяльність |
1929 р. | заснування Організації українських націоналістів (ОУН) на чолі з Є.Коновальцем. Основні ідеї ОУН: створення Української соборної держави засобами загальнонаціонального повстання українського народу; використання терористичних методів боротьби. Ідеологічна основа ОУН – інтегральний націоналізм Д.Донцова |
1930 р. | організація польським урядом політики пацифікації у Галичині, тобто масових репресій щодо українського населення. Політика пацифікації була реакцією польського керівництва на терористичну діяльність ОУН |
1938 р., 30 вересня | Мюнхенська змова Німеччини з іншими європейськими державами (Франції, Великобританії), яка поклала початок розчленуванню Чехословаччини. У результаті Чехословаччина перестає існувати як незалежна держава, а Закарпаття перейшло під владу Угорщини |
1939 р., 15 березня | проголошення незалежності Карпатської України, обрання президентом нової держави А. Волошина |
1939 р., кінець березня | остаточна окупація території Закарпаття угорськими військами |
ІСТОРИЧНІ ОСОБИ
Бандера Степан | український політичний діяч. Один з лідерів ОУН. Організатор терористичних актів проти польського панування у Галичині. Прихильник побудови незалежної України |
Волошин Августин | український політичний, культурний та релігійний діяч Закарпаття. Греко-католицький священик. Президент Карпатської України у 1939 р. |
Донцов Дмитро | український громадський і політичний діяч ХХ ст. Засновник ідеології інтегрального націоналізму. У серпні 1914 р. очолив СВУ |
Коновалець Євген | український політичний та військовий діяч. Полковник армії УНР. Голова УВО та ОУН. Убитий у 1938 р. радянським агентом |
Мельник Андрій | український політичний та військовий діяч. Полковник армії УНР. Голова ОУН з 1938 р. Прихильник побудови незалежної України |
Липинський В'ячеслав | український громадсько-політичний діяч, філософ, публіцист, ідеолог українського консерватизму. Один із засновників Української хліборобсько-демократичної партії. Посол в Австрії за часів Української держави П.Скоропадського. Прихильник побудови незалежної України |
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
Асиміляція | добровільний або вимушений процес розчинення (втрати) мови, традицій раніше самостійного народу (етносу) чи якоїсь його частини в середовищі іншого, як правило, численнішого народу. Засіб досягнення етнічної однорідності |
Інтегральний націоналізм | націоналістична ідеологія ОУН, що заперечувала ліберальні та демократичні цінності й проповідувала рішучі дії заради національних інтересів. Автором інтегрального націоналізму був Д.Донцов |
Карпатська Україна | українська держава, що була проголошена 15 березня 1939 р. на території Закарпаття. Президентом Карпатської України був обраний А.Волошин. До кінця березня 1939 р. Закарпаття булу повністю окуповане угорцями. Карпатська Україна перестала існувати як незалежна держава |
Осадники | назва польських колоністів на західноукраїнських землях у 20-30-ті рр. ХХ ст. |
Осадництво | польська політика колонізації західноукраїнських земель осадниками у 20-30-ті рр. ХХ ст. |
Організація українських націоналістів (ОУН) | створена у 1929 р. на чолі з Є.Коновальцем українська націоналістична організація. Основні ідеї ОУН: створення Української соборної держави засобами загальнонаціонального повстання українського народу; використання терористичних методів боротьби. Ідеологічна основа ОУН – інтегральний націоналізм Д.Донцова. Після вбивства Є.Коновальця ОУН розкололась на ОУН-М, на чолі з А.Мельником, та ОУН-Б, на чолі зі С.Бандерою |
Пацифікація | «умиротворення українського народу» - офіційна назва масових репресій польської влади щодо українського населення Галичини, проведених урядом Польщі восени 1930 р. як реакція на дії українських терористів ОУН |
Русини | самоназва місцевого населення Закарпаття. Русини вважають себе окремим від українців народом, який веде свій родовід від руської держави |
Русинство | термін на позначення виокремлення частини населення Закарпаття, що вважає себе русинами - окремим від українців народом |
Русофільство | любов до усього руського. Русофільство було поширене на західноукраїнських землях (особливо на Закарпатті) наприкінці ХІХ — початку ХХ ст. Русофіли не визнавали існування окремого українського народу й української мови; стверджували, що існує єдиний руський народ, який поживає від Карпат до Камчатки. Виступали за об’єднання Західноукраїнських земель з Наддніпрянською Україною під владою Росії |
Таємний український університет | український нелегальний вищий навчальний заклад, який діяв у Львові протягом 1921-1925 рр. |
Українське національно-демократичне об'єднання (УНДО) | наймасовіша українська політична організація Галичини, заснована 1925 р. у Львові. Основні ідеї УНДО: створення незалежної соборної України мирними засобами на демократичних засадах; захист інтересів українського населення; культурно-просвітницька діяльність |
ТЕМА 26. УКРАЇНА ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ТА ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВОЄН (1939-1945 рр.)
ХРОНОЛОГІЯ ОСНОВНИХ ПОДІЙ
1939 р., 23 серпня | підписаний у Москві Пакт про ненапад між Німеччиною та СРСР на 10 років, який отримав назву пакт Молотова-Ріббентропа. До Пакту додавався таємний протокол щодо розмежування сфер інтересів обох держав у Східній Європі по лінії річок Нарев, Вісла, Сян. У сфері впливу СРСР опинялася переважна частина західноукраїнських земель |
1939 р., 1 вересня | напад Німеччини на Польщу, початок Другої світової війни |
1939 р., 17 вересня | вступ Червоної армії на територію Польщі згідно з попередніми домовленостями з Німеччиною |
1939 р., 28 вересня | підписання Договору про дружбу та кордони і чергового таємного протоколу між Німеччиною та СРСР, за яким Польща як держава зникала з мапи світу, кордон між сторонами встановлювався по «лінії Керзона»: Східна Галичина й Західна Волинь відійшли до СРСР; Лемківщина, Посяння, Холмщина, Підляшшя опинилися під німецькою окупацією |
1939 р., листопад | включення Східної Галичини і Волині до складу УРСР |
1940 р., 30 червня | Червона армія зайняла Бессарабію та Північну Буковину, які до цього перебували у складі Румунії |
1940 р., 2 серпня | рішення Верховної Ради СРСР про прийняття Бессарабії та Північної Буковини до складу СРСР. Північна Буковина, Хотинський, Акерманський та Ізмаїльський повіти увійшли до УРСР, а з решти території Бессарабії й Молдавської автономної республіки (яка з 1924 р. перебувала у складі УРСР) створено Молдавську PCP |
1941 р., 22 червня | порушення Німеччиною Договору про ненапад на СРСР, початок Великої Вітчизняної війни |
1941 р., червень | Тарас Бульба-Боровець створив перші національні українські військові партизанські формування «Поліська Січ», які воювали як проти німців, так і проти радянських військ |
1941 р., 23 - 29 червня | найбільша танкова битва початкового періоду війни в районі Луцьк-Броди-Рівне |
1941 р., 30 червня | прийняття у Львові «Акта проголошення відновлення Української держави» та формування уряду на чолі з Я.Стецьком. Але керівник нацистської Німеччини А.Гітлер виступив проти самостійної Української держави. Новостворений уряд був розігнаний, С.Бандера та Я.Стецько заарештовані |
1941 р., 11 липня - 22 вересня | Київська оборонна операція. У результаті понад 600 тис. радянських воїнів опинилися в оточенні. У цій операції загинули командувач фронту М. Кирпонос |
1941 р., 5 серпня - 16 жовтня | оборона Одеси, яка тривала 73 дні. Для посилення оборони Криму радянські війська організовано й непомітно для ворога евакуювалися з-під Одеси |
1941 р., 19 вересня | німецькі війська зайняли Київ. Оборона Києва тривала 71 день, вона надовго затримала німців і дала змогу провести евакуацію на схід людей і великих підприємств Лівобережжя та Донбасу |
1941 р., 29-30 вересня | початок масових розстрілів німецької окупаційної владою мирного населення (переважно євреїв) у Бабиного Яру, у Києві |
1941 р, 30 жовтня - 1942 р., 4 липня | героїчна оборона Севастополя, яка тривала 250 днів |
1941 р., грудень | німецькі війська зазнали поразки в битві під Москвою |
1942 р., 12-29 травня | невдала наступальна операція радянських військ під Харковом. У районі Барвенківського виступу в оточення потрапили три радянські армії, втрати склали 240 тис. чол. Катастрофа сталася внаслідок прорахунків військового керівництва СРСР |
1942 р., 22 липня | остаточна окупація території України німецько-фашистськими військами після захоплення м. Свердловська Ворошиловградської області (нині Луганської) |
1942 р., 14 жовтня | створення УПА (Української повстанської армії проводу ОУН) на чолі з Р.Шухевичем. УПА вела боротьбу як проти німців, так і проти радянської влади |
1942 р. | створення Українського штабу партизанського руху (УШПР) на чолі з Т.Строкачем |
1942, 19 листопада - 1943 р., 2 лютого | Сталінградська битва, яка поклала початок корінному перелому у Великій Вітчизняній війні на користь СРСР |
1942 р., грудень | початок звільнення України від німецько-фашистських загарбників |
1943 р., 12 червня | початок Карпатського партизанського рейду С.Ковпака |
1943 р., 5 липня - 23 серпня | Курська битва, у ході якої було визволено Лівобережну Україну та Донбас. Під час Курської битви у с. Прохорівка відбулася найбільша танкова битва Другої світової війни |
1943 р., вересень - листопад | героїчна битва за Дніпро (форсування Дніпра, Київська наступальна операція). За успішне форсування Дніпра та небачений героїзм 2438 радянським воїнам було присвоєно звання Героя Радянського Союзу |
1943 р., 6 листопада | визволення Києва від німецько-фашистських військ |
1944 р., січень-лютий | Корсунь-Шевченківська наступальна операція радянських військ, яка мала результатом оточення 11 ворожих дивізій чисельністю 80 тис. осіб |
1944 р., квітень-травень | Кримська наступальна операція, яка завершилася визволенням Криму від німецько-фашистських військ. Ця перемога затьмарилася черговим злочином сталінського режиму. У травні 1944 р. за звинуваченням у зраді з півострова було депортовано у віддалені райони СРСР 191 тис. татар, 15 тис. греків, 12,4 тис. болгар, 10 тис. вірмен |
1944 р.,липень | Львівсько-Сандомирська наступальна операція радянських військ. Звільнення Галичини створення українськими націоналістичними силами Української головної визвольної ради (УГВР) - вищого керівного органу національно-визвольної боротьби українського народу – та Генерального секретаріату, який очолив Р.Шухевич |
1944 р., серпень | Яссько-Кишинівська наступальна операція радянських військ, у ході якої визволено Молдавську PCP та Ізмаїльську область України |
1944 р. вересень-жовтень | Карпато-Ужгородська наступальна операція радянських військ. Визволення Закарпаття |
1944 р.,28 жовтня | остаточне визволення України від німецько-фашистських окупантів |
1945 р., 9 травня | остаточна перемога над німецько-фашистськими військами. Завершення Великої Вітчизняної війни на користь СРСР. День Перемоги |
1945 р., 2 вересня | завершення Другої світової війни капітуляцією Японії |
ІСТОРИЧНІ ОСОБИ
Бульба-Боровець Тарас | один з керівників українського повстанського руху часів Другої світової війни. Засновник у червні 1941 р. партизанських загонів «Поліської Січі», які вели боротьбу як проти німецьких, так і проти радянських військ |
Ватутін Микола | радянський воєначальник часів Великої Вітчизняної війни. Генерал армії. Герой Радянського Союзу (посмертно). Один із керівників визволення Києва 6 листопада 1943 р. Помер у квітні 1944 р. від поранення, яке завдали українські воїни УПА |
Гітлер Адольф | ідеолог нацизму. Одноосібний керівник нацистської Німеччини з 1933 р. по 1945 р. Закінчив життя самогубством 30 квітня 1945 р. |
Кирпонос Михайло | радянський військовий діяч часів Великої Вітчизняної війни. Генерал-полковник. Герой Радянського Союзу. Керівник Південно-Західного фронту СРСР. Загинув у вересні 1941 р. під час оборони Києва німецько-фашистських загарбників |
Ковпак Сидір | радянський партизанський командир часів Великої Вітчизняної війни. Двічі герой Радянського Союзу. Керівник Карпатського рейду, що розпочався 12 червня 1943 р. |
Кох Еріх | один з лідерів нацистської Німеччини, керівник Рейхскомісаріату Україна. Вирізнявся особливою жорстокістю. Відповідальний за смерть понад 4 млн. осіб в Україні |
Маліновський Родіон | радянський військовий діяч часів Великої Вітчизняної війни. Маршал Радянського Союзу 1944 р. Двічі Герой Радянського Союзу |
Ольжич Олег | український поет, член ОУН. Був ув’язнений у німецькому концтаборі Заксенгаузен. Закатований у червні 1944 р. |
Сабуров Олександр | радянський партизанський командир часів Великої Вітчизняної війни, загони якого діяли на Правобережній Україні. Герой Радянського Союзу |
Сталін Йосиф | одноосібний керівник СРСР з 1929 р., генеральний секретар ВКП(б). Організатор радянської модернізації, масових репресій, голодомору тощо. Під час Великої Вітчизняної війни Верховний головнокомандувач збройними силами СРСР |
Стецько Ярослав | український політичний діяч, заступник ОУН-Б. Після прийняття 30 червня 1944 р. у Львові «Акта проголошення відновлення Української держави» був ув'язнений у нацистському концтаборі Заксенгаузен, де перебував до 1944 р. |
Строкач Тимофій | радянський державний діяч. Керівник Українського штабу партизанського руху 1942-1945 рр. |
Теліга Олена | українська поетеса, член ОУН. Розстріляна нацистами у Бабиному Яру у лютому 1942 р. |
Тимошенко Семен | радянський військовий діяч часів Великої Вітчизняної війни. Маршал Радянського Союзу 1940 р. Двічі Герой Радянського Союзу. Керівник Південно-Західного фронту СРСР після загибелі М.Кирпоноса |
Федоров Олексій | радянський партизанський командир часів Великої Вітчизняної війни. Герой Радянського Союзу |
Черняхівський Іван | радянський військовий діяч часів Великої Вітчизняної війни. Двічі Герой Радянського Союзу. Командувач Першим Українським фронтом |
Шухевич Роман (Чупринка Тарас) | український політичний та військовий діяч, член ОУН. Керівник УПА 1942-1950 рр. Голова Секретаріату УГВР. Убитий у 1950 р. під час боротьби з радянською владою |
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
Антисемітизм | форма національної та релігійної нетерпимості, яка проявляється у ворожому ставленні до євреїв |
Бабин Яр | урочище на північно-західній околиці Києва. Місце масових розстрілів німецької окупаційної владою мирного населення (переважно євреїв). За різними оцінками у Бабиному Яру було розстріляно від 100 тис. до 200 тис. осіб |
«Барбаросса» план | кодова назва плану воєнної операції фашистської Німеччини проти СРСР, згідно з яким війна проти СРСР повинна була стати «блискавичною», тобто закінчитися перемогою в дуже короткий термін, до того як супротивник зможе мобілізувати та розгорнути свої головні сили |
Бліцкріг | «блискавична війна» - тактика нацистської Німеччини ведення швидкоплинної війни, перш ніж противник встигне мобілізувати свої основні сили |
Велика Вітчизняна війна | війна між СРСР та Німеччиною з 22 червня 1941 р. по 9 травня 1945 р. Розпочалася нападом Німеччини та її союзників на СРСР, а закінчилась капітуляцією Німеччини |
Вервольф | ставка А.Гітлера в Україні неподалік від Вінниці |
Вермахт | назва збройних сил нацистської Німеччини |
Волинська різня | обопільні етнічні чистки українського і польського населення здійснені УПА та польською Армією Крайовою у 1943 р. під час Великої Вітчизняної війни на Волині |
Голокост | загибель значної частини єврейського населення Європи в ході систематичного переслідування і знищення його нацистами та їхніми пособниками в Німеччині й на захоплених територіях у 1933-1945 рр. Загинуло 6 млн. євреїв з 10 млн., що проживали в Європі |
Гестапо | таємна державна поліція нацистської Німеччини, що боролася з противниками нацистського режиму |
Депортація | примусове виселення з постійного місця проживання окремих осіб чи цілих народів |
Дистрикт «Галичина» | адміністративна одиниця у складі генерал-губернаторства Польща, у період Німецької окупації |
Друга світова війна | найбільший військовий конфлікт в історіїлюдства, що тривав з 1 вересня 1939 р. по 2 вересня 1945 р. Розпочалася Друга світова війна нападом Німеччини на Польщу, а закінчилася капітуляцією союзника Німеччини Японії |
Карпатський рейд | рейд у Карпатських горах радянських партизан на чолі з С.Ковпаком, який розпочався 12 червня 1943 р. |
Колабораціонізм | співпраця з окупаційною владою |
Крайова армія | польські націоналістичні партизанські військові формування, що ставили за мету відновити Польську державу. Припинили існування в січні 1945 р. |
Людова армія | польські комуністичні партизанські військові формування, що ставили за мету відновлення не залежної Польщі й встановлення там радянської влади. Армія людова мала підтримку від СРСР. Припинила існування в червні 1944 р. |
Мобілізація | переведення збройних сил держави, промисловості, транспорту та інших галузей економіки на воєнний стан |
Нацизм (націонал-соціалізм) | політична ідеологія Німеччини у час третього Рейху |
Новий порядок | жорстокий режим, установлений німецько-фашистськими загарбниками на окупованій території України та в інших частинах СРСР, що супроводжувався масовими розстрілами і депортацією місцевого населення |
Нюрнберзький процес | міжнародний судовий процес на колишніми керівниками нацистської Німеччини, який проходив у м. Нюрнберг з листопада 1945 р.по жовтень 1946 р. |
«Ост» план | таємний план нацистської Німеччини з проведення освоєння й німецької колонізації земель Східної Європи. План передбачав винищення частини місцевого населення і перетворення решти на рабів |
Остарбайтери | «східні робітники» – німецький термін для означення осіб, вивезених гітлерівцями в роки Другої світової війни на примусові роботи до Німеччини із східних окупованих територій |
Пакт Молотова-Ріббентропа | назва таємного додаткового протоколу до договору про ненапад між СРСР та Німеччиною, підписаного у Москві 23 серпня 1939 р. наркомом закордонних справ СРСР В. Молотовим та міністром закордонних справ Німеччини А. фон Ріббентропом |
Поліська Січ | українські партизанські збройні формування, створені Тарасом Бульбою-Боровцем улітку 1941 р., що вели боротьбу як проти німецьких, так і проти радянських військ |
Радянізація | система заходів, спрямованих на встановлення радянської влади, побудову соціалістичного суспільства за економічною та політичною моделлю СРСР у західноукраїнських землях |
Рейхскомісаріат Україна | адміністративна одиниця нацистської окупаційної влади, яка охоплювала значну частину українських та білоруських земель. Очолював Е.Кох. Центром Рейхскомісаріату Україна було м. Рівне |
Репатріація | повернення на батьківщину колишніх полонених, біженців, вимушених переселенців |
Рух Опору | антифашистський національно-визвольний рух у роки Другої світової війни проти окупантів |
Трансністрія | адміністративна одиниця на Південно-Західній Україні, яка під час окупації перебувала під владою Румунії |
Третій рейх | інша назва нацистської Німеччини (1933-1945 рр.) |
Українська головна визвольна рада (УГВР) | вищий керівний орган національно-визвольної боротьби українського народу, який був обраний у липні 1944 р. на установчих зборах представників націоналістичних політичних сил, метою яких було проголошення самостійної України |
Українська повстанська армія (УПА) | українське військово-політичне формування, що діяло в Україні у 40-х-50-х роках і у ході війни вело боротьбу як проти фашистської Німеччини, так і проти радянських військ. Очолив УПА Роман Шухевич (прізвисько Тарас Чупринка) |
ТЕМА 27. ПОВОЄННА ВІДБУДОВА ТА РОЗВИТОК УКРАЇНИ 1946 - НА ПОЧАТКУ 1950-Х рр.
ХРОНОЛОГІЯ ОСНОВНИХ ПОДІЙ
1944 р. | створення Народного комісаріату закордонних справ УРСР на чолі з Д. Мануїльським |
1944 р., 9 вересня | укладення між урядом УРСР і Польським комітетом національного визволення Люблінської угоди, згідно з якою частина українських земель (Холмщина, Лемківщина, Надсяння, частина Підляшшя) з населенням майже 800 тис. українців передавалася Польщі |
1944 р., 26 листопада | схвалення з'їздом Народних комітетів Закарпаття в м. Мукачеві Маніфесту про возз'єднання Закарпатської України з Радянською Україною |
1945 р. | включення УРСР до складу 47 країн засновниць ООН разом із БРСР (Білорусією) та СРСР |
1945 р., 29 червня | договір між ЧСР (Чехословацькою республікою) і СРСР, який юридично закріпив рішення з'їзду в Мукачеві від 26 листопада 1944 р. Офіційно Закарпаття було включено до складу УРСР |
1945 р., 16 серпня | укладення договору про радянсько-польський кордон, який встановлювався по «лінії Керзона» з відхиленням на схід (тобто на користь Польщі) на 5-8 км, а в окремих районах навіть на 17-30 км |
1946 р., 22 січня | указ Президії Верховної Ради СРСР про утворення у складі УРСР Закарпатської області |
1946 р., 8 - 10 березня | ліквідація Української греко-католицької церкви. Відбувся Львівський собор, який скасував Берестейську церковну унію 1596 р. і проголосив возз'єднання греко-католицької церкви з російською православною. УГКЦ змушена була піти у підпілля |
1946 р. | затвердження Верховною Радою СРСР п'ятирічного плану відбудови і розвитку народного господарства на 1946-1950 рр. |
1946-1947 рр. | післявоєнний голод в Україні |
1947 р., 10 лютого | підписання радянсько-румунського договору, за яким до УРСР відходили Північна Буковина, Хотинщина, Ізмаїльщина (закріплювалися кордони, встановлені у 1940 р.) |
1947 р., 28 квітня – 28 серпня | проведення польською владою операції «Вісла», суть якої полягала у депортації залишків українського населення Закерзоння на захід і північ Польщі з метою його асиміляції та знищення баз діяльності ОУН-УПА. У ході операції було переселено близько 150 тис. українців, а УПА зазнала великих втрат. Операція була узгоджена з керівництвом СРСР |
1950 р., 5 березня | загибель у с. Білогорща на Львівщині головнокомандувача УПА Р. Шухевича |
1951 р. | завершення процесу українсько-польських територіальних домовленостей, коли на прохання Польщі відбувся обмін прикордонними ділянками |
ІСТОРИЧНІ ОСОБИ
Гончар Олесь | український прозаїк, публіцист. Учасник Великої Вітчизняної війни. Голова правління Спілки письменників України. Автор трилогії «Прапороносці», романів «Троніка», «Собор» та ін. У 1968 р., після публікації роману «Собор», зазнав цькування з боку радянської влади |
Жданов Андрій | радянський партійний та державний діяч. Секретар ЦК ВКП(б) з питань ідеології. Від прізвища А.Жданова походить ідеологічна кампанія у СРСР - «ждановщина» , розгорнута у 1946-1949 рр. |
Лисенко Трофим | радянський академік, агроном та біолог. Засуджував генетику. Від прізвища Т. Лисенка походить політична кампанія з переслідування групи генетиків і тимчасової заборони генетики |
Мануїльський Дмитро | радянський державний діяч. Народний комісар закордонних справ УРСР у 1944-1953 рр. Голова делегації УРСР на міжнародній конференції у Сан-Франциско (1945 р.), на якій було створено ООН |
Сліпий Йосип | український церковний діяч. Митрополит УГКЦ з 1944 р. У 1945 р. ув'язений радянською владою. У 1963 р. звільнений і висланий за межі СРСР |
Хрущов Микита | радянський державний та партійний діяч. З 1938 р. по 1949 р. - перший секретар ЦК КП(б)У (з перервою, коли у березні-грудні 1947 р. першим секретарем ЦК КП(б)У був Л.Каганович). Голова СРСР та перший секретар ЦК КПРС (Комуністичної Партії Радянського Союзу) після смерті Й.Сталіна у 1953-1964 рр. Проводив політику політичної та економічної лібералізації |
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
«Вісла» операція | здійснена польським урядом у квітні-серпні 1947 р. депортації залишків українського населення Закерзоння на захід і північ Польщі з метою його асиміляції та знищення баз діяльності ОУН-УПА. У ході операції було переселено близько 150 тис. українців, а УПА зазнала великих втрат. Операція була узгоджена з керівництвом СРСР. |
Ждановщина | ідеологічна кампанія в СРСР, розгорнута у 1946-1949 рр. у галузі науки, літератури, культури та мистецтва, у ході якої були піддані нищівній критиці діяльність інститутів історії України та історії української літератури, творчих спілок, редакцій газет і журналів, видатних діячів української культури - письменників, композиторів, режисерів тощо. Назва походить від прізвища секретаря ЦК ВКП(б) з питань ідеології А.Жданова |
Космополітизм | теорія і практика, в основу яких покладено тезу про пріоритетність загальнолюдських цінностей над цінностями окремої нації |
Лисенківщина | політична кампанія з переслідування групи генетиків і тимчасової заборони генетики. Назву кампанія отримала від прізвища радянського академіка Т. Лисенка |
Організація Об'єднаних Націй (ООН) | міжнародна організація, створена у 1945 р. з метою підтримки миру та безпеки у світі. УРСР була співзасновницею ООН |
План Маршалла | програма економічної допомоги країнам Європи після Другої світової війни, висунута держсекретарем США Дж.Маршаллом. СРСР відмовився від цієї допомоги |
Радянізація | система заходів, спрямованих на встановлення радянської влади, побудову соціалістичного суспільства за економічною та політичною моделлю СРСР у західноукраїнських землях |
«Справа лікарів» | кримінальна справа проти групи високопоставлених радянських лікарів, звинувачених у змові і вбивстві ряду радянських лідерів. Витоки кампанії відносяться до 1948 р., коли лікар Лідія Тимащук звернула увагу компетентних органів на відхилення у лікуванні А.Жданова, що призвело до смерті пацієнта. Кампанія закінчилася одночасно зі смертю Й.Сталіна у 1953 р., після чого з обвинувачених було знято звинувачення та звільнено від переслідувань |
ТЕМА 28. УКРАЇНА В УМОВАХ ПОЛІТИЧНОЇ ТА ЕКОНОМІЧНОЇ ЛІБЕРАЛІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА (1953-1964 РР.)
ХРОНОЛОГІЯ ОСНОВНИХ ПОДІЙ
1953 р., 5 березня | помер одноосібний керівник СРСР Й.Сталін |
1954 р., 7 січня | створення Черкаської області у складі УРСР |
1954 р., 19 лютого | на честь 300-річчя возз'єднання України з Росією указ Президії Верховної Ради СРСР «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР», «враховуючи спільність економіки, територіальну близькість і тісні господарські зв'язки між Кримською областю і Українською PCP» |
1954 р., лютий-березень | початок освоєння цілинних земель. З України до Казахстану та Сибіру була направлена значна кількість людських і матеріальних ресурсів |
1956 p., 14-25 лютого | XX з'їзд КПРС, на якому М.Хрущов виступив із закритою доповіддю «Про культ особи Й.Сталіна та його наслідки» |
1956 р., 30 червня | постанова ЦК КПРС «Про подолання культу особи та його наслідків» |
1957 р. | створення раднаргоспів - територіальних органів управління, замість галузевих міністерств запуск у СРСР першого штучного супутника Землі |
1959 р. | заснування на Львівщині Л.Лук’яненком Української робітничо-селянської спілки (УРСС), яка ставила за мету побудову незалежної радянської соціалістичної держави |
1960 р., 6 листопада | відкриття Київського метрополітену |
1961 р., 12 квітня | політ у космос першої у світі людини - громадянина СРСР, Ю.Гагаріна |
1961 р., травень | у Львові розпочався закритий судовий процес над Українською робітничо-селянською спілкою (УРСС). Суд засудив лідера спілки Л.Лук'яненка до розстрілу. Незабаром вирок замінили 15 роками позбавлення волі |
1964 р., 14 жовтня | звільнення М. Хрущова з усіх посад «за станом здоров'я». Першим секретарем ЦК КПРС став Л. Брежнєв |
ІСТОРИЧНІ ОСОБИ
Антонов Олег | радянський учений, академік, провідний авіаконструктор СРСР. Жив і помер у Києві |
Гагарін Юрій | радянський космонавт, який здійснив перший у світі політ у космос 12 квітня 1961 р. |
Глушков Віктор | радянський учений, кібернетик та математик. Один з перших у світі творців комп'ютерної техніки |
Кандиба Іван | український дисидент, один з членів УРСС. Засуджений радянською владою у 1961 р. |
Кириченко Олексій | радянський державний та партійний діяч. Перший секретар ЦК КПУ (Комуністичної Партії України) з 1953 р. по 1957 р. Перший українець за походженням, який очолив КПУ |
Лук'яненко Левко | український дисидент. Засновник у 1959 р. УРСС. У 1961 р. засуджений до розстрілу. Незабаром вирок замінили 15 роками позбавлення волі |
Патон Борис | радянський та український науковець у галузі зварювальних процесів, металургії і технології металів. Президент Академії Наук України з 1962 р. |
Підгорний Микола | радянський державний та партійний діяч. Перший секретар ЦК КПУ (Комуністичної Партії України) з 1957 р. по 1963 р. |
Симоненко Василь | український радянський журналіст та поет-шістдесятник. Автор збірок поезії «Тиша і грім», «Земне тяжіння» та ін. Відомий вірш В. Симоненка «Лебеді материнства». У 1963 р. поет помер від побоїв, які завдали агенти спецслужб СРСР |
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
Відлига | назва періоду перебування М.Хрущова при владі в СРСР (1954-1964 рр.), що характеризувався політикою десталінізації, політичною реабілітацією і непослідовністю реформ |
Волюнтаризм | соціально-політична діяльність, що характеризується суб'єктивними бажаннями, рішеннями окремих осіб чи груп осіб |
Десталінізація | процес ліквідації наслідків сталінізації, який розпочався у СРСР після смерті Й.Сталіна |
Дисидентство | опозиційний рух проти панівного державного ладу, протистояння офіційній ідеології та політиці |
Карибська криза | напружене протистояння СРСР та США у 1962 р. з приводу розміщення радянських ядерних ракет на Кубі |
Кукурудзяна кампанія | надпрограма М.Хрущова - спроба вирішити проблему з кормами худоби, збільшивши обсяги виробництва кукурудзи, але зменшивши посіви пшениці та інших цінних культур в Україні. «Кукурудзяна епопея» набула надмірно великих розмірів. У 1963 р. «цариця полів» зайняла 40% усіх посівних площ |
Лібералізація | пом'якшення політичного режиму, вільнодумство |
Науково-технічна революція (НТР) | процес якісного перетворення продуктивних сил на основі досягнень науки і техніки |
Надпрограма у тваринництві | надпрограма М.Хрущова, метою якої було за 3-4 роки наздогнати США у виробництві м'яса, молока та масла на душу населення. У результаті завищені плани здачі продукції тваринництва призвели до зменшення поголів'я худоби |
Раднаргоспи (Ради народного господарства) | територіальні органи управління, створені у 1957 р. замість галузевих міністерств, які помітно поліпшили керування економікою регіонів, але призвели до розриву зв'язків між окремими галузями |
Реабілітація політична | виправдання, поновлення доброго імені чи репутації несправедливо обвинуваченої, обмовленої або засудженої особи |
Українська робітнича селянська спілка (УРСС) | українська підпільна організація, заснована на Львівщині у 1959 р. Л.Лук’яненком. УРСС ставила за мету побудову незалежної радянської соціалістичної держави |
Цілинна епопея | надпрограма М.Хрущова з освоєння цілинних земель, у якій взяло участь 80 тис. українських юнаків та дівчат |
Шістдесятники | нове покоління митців, які відійшли від шаблонної тематики попередніх часів, не закликали до боротьби за мир, не писали про передовиків колгоспників і робітників заводів, а виходили з того, що «...поезія має бути поезією, а не агітацією у віршованій формі» |
ТЕМА 29. УКРАЇНА В ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (1965-1985 рр.)
ХРОНОЛОГІЯ ОСНОВНИХ ПОДІЙ
1959 р. | заснування на Львівщині Л.Лук’яненком Української робітничо-селянської спілки (УРСС), яка ставила за мету побудову незалежної радянської соціалістичної держави |
1963- 1972 рр. | перебування на посаді першого секретаря ЦК КПУ П.Шелеста |
1964 р., жовтень | першим секретарем (з 1966 р. генеральним секретарем) ЦК КПРС (Комуністичної Партії Радянського Союзу) стає Л.Брежнєв |
1965 р., вересень | початок економічної реформи О.Косигіна. Суть нових підходів полягала у розширенні самостійності підприємств та переведення їх на госпрозрахунок перша хвиля арештів дисидентів в УРСР |
1965 р., 4 вересня | маніфестація проти радянських репресій у Київському кінотеатрі «Україна» під час прем'єри фільму С.Параджанова «Тіні забутих предків». У цій акції брали участь І. Дзюба, В. Стус, В. Чорновіл та ін. |
1965 p., грудень | І. Дзюба надіслав листа на ім'я першого секретаря ЦК КПУ П.Шелеста та Голови Ради Міністрів УРСР В. Щербицького з протестом проти арештів українських дисидентів. До листа І.Дзюба додав власну книгу «Інтернаціоналізм чи русифікація?» |
1966-1970 pp. | восьма «золота» п'ятирічка СРСР, яку назвали найкращою на останні 30 років |
1967 р. | публікація за межами СРСР документальної збірки В.Чорновола «Лихо з розуму». За це В.Чорновола було засуджено на три роки позбавлення волі |
1968 р. | 139 українських діячів науки, літератури та мистецтва звернулися з листом до керівників СРСР Л.Брежнєва, О.Косигіна та М.Підгорного, у якому висловлювали рішучий протест проти арештів в Україні та утисків української культури події «Празької весни» у Чехословаччині |
1970-1972 рр. | видання у Львові В.Чорноволом самвидавничого нелегального журналу «Український вісник» |
1972 р. | запровадження обов’язкової середньої освіти в СРСР головою ЦК КПУ стає В.Щербицький, який займав централістську позицію щодо відносин із Москвою апогей другої сили арештів дисидентів в УРСР |
1972-1989 рр. | перебування на посаді першого секретаря ЦК КПУ В.Щербицького |
1975 р. | нарада з безпеки та співробітництва в Європі, на якій керівники Радянського Союзу поряд з іншими європейськими державами підписали Гельсінський акт, що передбачав гарантію громадських прав і свобод на територіях країн-учасниць наради |
1976 р., листопад | створення у Києві Української Гельсінської Групи (УГГ), тобто групи сприяння виконанню Гельсінських угод щодо прав людини, які були підписані СРСР 1975 р. |
1977 р., жовтень | прийняття нової Конституції СРСР |
1978 р., 20 квітня | прийняття нової Конституції УРСР. Пунктами Конституції було встановлено, що УРСР зберігала за собою право вільного виходу з СРСР (механізм реалізації цього права не обговорювався); в УРСР побудоване «розвинуте соціалістичне суспільство», у якому створені могутні продуктивні сили, неухильно підвищується добробут і культура народу; керівною і спрямовуючою силою радянського суспільства, ядром його політичної системи є КПРС (6 стаття) |
ІСТОРИЧНІ ОСОБИ
Брежнєв Леонід | радянський державний та партійний діяч. Керівник СРСР та ЦК КПРС з 1964 р. по 1982 р. Період правління Л.Брежнєва характеризувався наростанням кризи радянської системи і отримав назву «застій» |
Горська Алла | українська художниця, представниця покоління шістдесятників, діяч правозахисного рухув Україні. Була вбита за загадкових обставин у 1970 р. |
Дзюба Іван | український громадський діяч, літературознавець. Автор книги «Інтернаціоналізм чи русифікація» 1965 р., у якій засуджував політику русифікації керівництва СРСР та УРСР. Заарештований радянською владою у 1972 р. |
Загребельний Павло | український радянський письменник, член КПРС. Роман П.Загребельного «Розгін» відзначено державною премією СРСР |
Костенко Ліна | українська письменниця-шістдесятниця, поетеса. Підписала лист-протест проти арештів української інтелігенції. Авторка поеми «Маруся Чурай» |
Марченко Валерій | український дисидент-правозахісник, літературознавець та перекладач. Неодноразово засуджений радянською владою. Помер у тюремній лікарні 1984 р. |
Параджанов Сергій | вірменський та український кінорежисер, представник українського поетичного кіно. Міжнародне визнання отримав після екранізації у 1964 р. фільму «Тіні забутих предків» |
Руденко Микола | український письменник, громадський діяч, дисидент-правозахісник. Засновник у 1976 р. і голова Української Гельсінської Групи. Неодноразово засуджений радянською владою |
Стус Василь | український поет-шістдесятник, дисидент-правозахісник. Член УГГ. Неодноразово засуджений радянською владою. Помер у в'язниці 1985 р. Автор поетичної збірки «Дорога болю» |
Чорновіл В'ячеслав | український журналіст, громадський та політичний діяч, дисидент-правозахісник. Член УГГ. Неодноразово засуджений радянською владою. Автор книги «Лихо з розуму». Редактор самвидавчого журналу «Український вісник» |
Шелест Петро | український радянський партійний та державний діяч. Перший секретар ЦК КПУ з 1963 р. по 1972 р. Відстоював позицію розширення самостійності УРСР. Автор книги «Україна наша радянська» |
Щербицький Володимир | радянський партійний та державний діяч. Перший секретар ЦК КПУ з 1972 р. по 1989 р. Займав централістську позицію щодо відносин із Москвою. Підпорядковував економічні інтереси України союзним потребам. Сприяв русифікації. Боровся з дисидентським рухом |
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
Госпрозрахунок (господарський розрахунок) | система економічних відносин, за якої підприємства одержують певну самостійність, відшкодовують витрати на виробництво продукції своїми доходами, розпоряджаються прибутком, матеріально стимулюють якісну працю робітників; поєднує централізоване керівництво з певною господарською самостійністю підприємств |
Дефіцит | перевищення попиту над пропозицією товарів та послуг (відсутність певних товарів та послуг на ринку) |
Застій | період правління Л.Брежнєва (1964-1982 рр.), який характеризувався політикою, що заперечувала будь-які спроби оновлення суспільства, консервувала існуючий режим, наслідком чого стало наростання кризи радянського ладу |
Золота п'ятирічка | восьма п'ятирічка у СРСР 1966-1970 рр., яку назвали найкращою на останні 30 років |
«Інтернаціоналізм чи русифікація?» | надрукована у 1965 р. книга І.Дзюби, у якій автор засуджує політику русифікації |
Комітет державної безпеки (КДБ) | орган державного управляння у сфері забезпечення державної безпеки СРСР. Утворений у березні 1954 р. |
Консерватизм | прихильність традиційним цінностям, стабільності, несприйняття радикальних реформ та перетворень |
Косигінська економічна реформа | економічна реформа голови Ради Міністрів СРСР О.Косигіна, яка розпочалася у 1965 р. Суть нових підходів полягала у розширенні самостійності підприємств та переведення їх на госпрозрахунок |
«Лихо з розуму» | складений у 1967 р. В.Чорноволом документальний збірник арештів радянською владою української інтелігенції 1965-1966 рр. За цю книгу В.Чорновіл був ув'язнений на три роки |
Неосталінізм | часткова реанімація сталінської командно-адміністративної системи у часи правління у СРСР Л.Брежнєва |
Номенклатура | панівна партійна еліта в СРСР, що цілком контролювала всі сфери життя суспільства |
Поетичне кіно | український кінематограф 1960-1970-х рр., представлений С.Параджановим, І.Миколайчуком, Ю.Іллєнком тощо |
Правозахисник | кожен, хто сповідує філософію верховенства прав людини, висловлює власні думки та виступає на захист прав людини |
Празька весна | період політичної лібералізації у Чехословаччині 1968 р., який закінчився введенням у країну військ СРСР |
Самвидав | у СРСР неофіційне копіювання і розповсюдження творів, не схвалених радянським режимом |
Стагнація | застій в економічному розвитку |
Українська Гельсінська Група (УГГ) | створена у Києві 1976 р. громадська організація сприяння виконанню Гельсінських угод, які були підписані СРСР 1975 р. Очолив УГГ М. Руденко. До складу входили О.Бердник, генерал П.Григоренко, Л.Лук'яненко, І.Кандиба, М.Маринович та ін., усього 37 осіб. Завдання УГГ: ознайомлювати українське суспільство з Декларацією прав людини ООН, збирати докази порушення владою прав людини, домагатися безпосереднього контакту України з іншими країнами, акредитації у республіці представників закордонної преси, вільного обміну інформацією та ідеями. До 1980 р. майже три чверті УГГ отримали терміни ув'язнення від 10 до 15 років. Решті дозволено було емігрувати |
ТЕМА 30. РОЗПАД РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ ТА ВІДРОДЖЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
ХРОНОЛОГІЯ ОСНОВНИХ ПОДІЙ
1982 р., листопад | смерть Л.Брежнєва. Генеральним секретарем ЦК КПРС стає Ю.Андропов |
1984 р., лютий | смерть Ю.Андропова. Генеральним секретарем ЦК КПРС стає К.Черненко |
1985 р., березень | смерть К.Черненка. Генеральним секретарем ЦК КПРС було обрано М.Горбачова |
1985 р., квітень | початок курсу на перебудову радянського суспільства |
1985 р., травень | постанова ЦК КПРС «Про боротьбу з пияцтвом та алкоголізмом» |
1986 р., 26 квітня | аварія на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) |
1988 р. | заснування Української Гельсінської Спілки (УГС на основі Української Гельсінської Групи) |
1989 р., вересень | главою ЦК КПУ стає В. Івашко створення Народного Руху України (НРУ), який очолив І.Драч. Основні засади НРУ: демократизація суспільства, досягнення суверенітету України, економічна самостійність… |
1989 р., жовтень | Верховна Рада УРСР прийняла закон «Про мови в Українській РСР», за яким українська мова проголошувалася державною в УРСР |
1990 р., червень | прийняття Верховною Радою СРСР програми переходу до регульованої ринкової економіки |
1990 р. | відродження Української греко-католицької церкви та Української автокефальної православної церкви |
1990 р. | вилучення статті про керівну роль КПРС із Конституції СРСР та УРСР створення в Україні першої альтернативної політичної партії – Української республіканської партії (УРП) на базі УГС. Очолив УРП Л.Лук’яненко перші вибори до Верховної Ради УРСР на альтернативній основі |
1990 р., 16 липня | прийняття Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України |
1991 р., 17 березня | референдум в Україні щодо збереження СРСР. Більшість висловила згоду збереження СРСР на засадах Декларації про державний суверенітет України |
1991 р., 5 липня | прийняття Закону про заснування в Україні посади Президента |
1991 р., 19 серпня | серпневий заколот (путч) у Москві щодо відновлення старих порядків у СРСР. Путч очолили віце-президент СРСР Г.Янаєв, прем’єр-міністр СРСР В.Павлов, міністр внутрішніх справ СРСР Б.Пуго, міністр оборони Д.Язов. Влада перейшла до Державного комітету з надзвичайного стану (ДКНС). Був оголошений надзвичайний стан в окремих регіонах СРСР. 23 серпня 1991 р. заколот зазнав поразки |
1991 р., 24 серпня | проголошення Верховною Радою УРСР Акту про незалежність України |
1991 р., 1 грудня | референдум на підтримку Акта проголошення незалежності України. 90,31% проголосувало за незалежність України перші вибори Президента України. Переміг Л.Кравчук. Головним конкурентом Л.Кравчука на виборах був В.Чорновіл |
ІСТОРИЧНІ ОСОБИ
Драч Іван | український поет-шістдесятник, громадсько-політичний діяч. У 1989 р. очолив Народний Рух України. Автор поетичної збірки «Протуберанці серця» |
Івашко Володимир | радянський державний та партійний діяч, перший секретар ЦК КПУ 1989-1990 рр. Голова Верховної Ради УРСР 1990 р. |
Кравчук Леонід | український політичний діяч, голова Верховної Ради УРСР 1990-1991 рр. Перший Президент України 1991-1994 рр. |
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
Багатопартійність | політична система, при якій у державі може існувати безліч політичних партій |
Відчуження зона (30-ти кілометрова зона) | непридатна для прожиття територія України внаслідок аварії на ЧАЕС |
Гласність | політика радянського керівництва часів перебудови, яка передбачала максимальну відвертість та правду в діяльності державних і громадських організацій, а також дієву і активну форму участі громадської думки в демократичному вирішенні найважливіших проблем країни |
Декларація | офіційний документ, де проголошуються основні принципи політики держави чи програмні положення партій та організацій |
Інфляція | зростання цін внаслідок додаткового випуск грошових знаків |
Народний Рух України (НРУ) | українська громадсько-політична організація, утворена у вересні 1989 р. на чолі з І.Драчем. Основні засади НРУ: демократизація суспільства, досягнення суверенітету України, економічна самостійність… |
Перебудова | курс, проголошений М.Горбачовим після приходу 1985 р. до влади у СРСР, який передбачав реформування економіки (від командно-адміністративної до ринкової), демократизацію суспільства і гласність в управлінні державою, відкритість зовнішньої політики, зближення з Заходом, відмову від силових методів розв’язання міжнародних проблем тощо |
Плюралізм політичний | свобода діяльності різноманітних політичних партій та громадських організацій |
Прискорення | політика радянського керівництва часів перебудови, яка передбачала розробку довгострокових заходів, спрямованих на соціально-економічний розвиток країни, широке впровадження досягнень НТР, реорганізацію управлінської структури тощо |
Путч | заколот 19 серпня 1991 р. у Москві щодо відновлення старих порядків у СРСР. Путч очолили віце-президент СРСР Г.Янаєв, прем’єр-міністр СРСР В.Павлов, міністр внутрішніх справ СРСР Б.Пуго, міністр оборони Д.Язов. Влада перейшла до Державного комітету з надзвичайного стану (ДКНС). Був оголошений надзвичайний стан в окремих регіонах СРСР. 23 серпня 1991 р. заколот зазнав поразки |
Референдум | народне волевиявлення; прийняття того чи іншого політичного рішення безпосередньо народом, голосуванням |
Ринкові відносини | економічні відносини, які засновані на засадах вільного підприємництва, різних форм власності, законах попиту та пропозиції тощо. За ринкових відносин державне втручання в економіку є обмеженим |
Суверенітет | верховенство та незалежність влади у внутрішніх та зовнішніх питаннях |
Українська Гельсінська Спілка (УГС) | українська громадсько-політична організація, заснована у Львові 1988 р. на чолі з Л.Лук’яненком. УГС поставила собі за мету продовжувати правозахисну діяльність колишньої Української Гельсінської Групи, що діяла у другій половині 70-х рр. ХХ ст. |
Українська республіканська партія (УРП) | перша українська некомуністична політична партія, утворена у 1990 р. на базі Української Гельсінської Спілки на чолі з Л.Лук’яненком |
ТЕМА 31. УКРАЇНА В УМОВАХ НЕЗАЛЕЖНОСТІ
ХРОНОЛОГІЯ ОСНОВНИХ ПОДІЙ
1990 р., 16 липня | прийняття Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет України |
1991 р., 5 липня | прийняття Закону про заснування в Україні посади Президента |
1991 р., 24 серпня | проголошення Верховною Радою УРСР Акту про незалежність України |
1991 р., 30 серпня | по звинуваченню в організації державного перевороту («путча») була заборонена Комуністична партія України (КПУ). На її основі виникла Соціалістична партія України (СПУ), яку очолив О. Мороз. КПУ була поновлена у 1993 р. Очолив нову КПУ П.Симоненко |
1991 р., 1 грудня | референдум на підтримку Акта проголошення незалежності України. 90,31% проголосувало за незалежність України перші вибори Президента України. Переміг Л.Кравчук. Головним конкурентом Л.Кравчука на виборах був В.Чорновіл |
1991 р., 6 грудня | прийняття Закону «Про збройні сили України» |
1991 р., 8 грудня | офіційна констатація розпаду СРСР. Підписання лідерами України, Росії та Білорусії угоди про утворення Співдружності Незалежних Держав (СНД) |
1992 р., січень | введення в обіг власної грошової одиниці – купонів багаторазового використання |
1994 р., 14 січня | Тристороння заява президентів Росії, України та США. Україна підтверджує, що приєднується до Договору про непоширення ядерної зброї. Росія та США гарантують Україні безпеку |
1994 р., 19 липня | Л.Кучма склав присягу на вірність українському народові й офіційно став Президентом України |
1995 р., 8 червня | укладання Конституційного Договору – політико-правової угоди між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації і функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України. Цей документ укладено у м. Києві і підписано Головою Верховної Ради України О.Морозом та Президентом України Л. Кучмою |
1995 р. | вступ України до Ради Європи |
1996 р., 28 червня | прийняття Верховною Радою України Конституції України. Конституція УРСР 1978 р. з усіма змінами та доповненнями втратила чинність |
1996 р., 2 вересня | введення в обіг української національної валюти - гривні |
1997 р., 19 листопада – 5 грудня | перший космонавт незалежної України Леонід |
1999 р., листопад | на чергових виборах Президента України Л.Кучма був переобраний на посаду Президента України на другий строк. Головним конкурентом Л.Кучми на виборах був лідер КПУ П.Симоненко |
2000 р., 16 квітня | Всеукраїнський референдум із питань зменшення кількості народних депутатів і скасування їх недоторканості; створення двопалатного парламенту; права Президента розпускати парламент у разі не створення постійнодіючої більшості та неприйняття бюджету країни. Більшість українців підтримали винесені на референдум питання, але зміни так і не були реалізовані |
2000 р., 28 листопада | початок «касетного скандалу» у зв’язку зі зникненням журналіста Г.Гонгадзе, який писав критичні статті про діяльність Президента. Загострення політичної ситуації в Україні |
2000 р., 15 грудня | закриття Чорнобильської атомної електростанції (ЧАЕС) |
2001 р., 9 березня | масові сутички представників опозиції з правоохоронними органами під час святкування чергової річниці від дня народження Т.Шевченка |
2004 р., 21 листопада | ІІ тур виборів Президента України. ЦВК (Центральна виборча комісія) оголосила переможцем В.Януковича. Прихильники В.Ющенка наголосили, що під час виборів були масові фальсифікації. У результаті 22 листопада 2004 р. на майдані Незалежності м. Києва зібрався мітинг, який переріс у «Помаранчеву революцію» (мітинг був заздалегідь підготовлений та спланований В.Ющенком та його прихильниками) |
2004 р., 22 листопада | початок «Помаранчевої революції» |
2004 р., 8 грудня | Верховна Рада України прийняла зміни до закону «Про вибори Президента України» та зміни до Конституції України. Також відбулося переобрання складу ЦВК |
2004 р., 26 грудня | переголосування ІІ туру виборів Президента України. Перемогу отримав В.Ющенко |
2005 р., 23 січня | інавгурація Президента України В.Ющенка |
2010 р., 7 лютого | за результатом ІІ туру чергових виборів Президента України перемогу отримав В.Янукович. Головним конкурентом В.Януковича на виборах була Ю.Тимошенко |
2010 р., 25 лютого | інавгурація Президента України В.Януковича |
ІСТОРИЧНІ ОСОБИ
Каденюк Леонід | перший космонавт незалежної України, який з 19 листопада по 5 грудня 1997 р. здійснив космічний політ на американському космічному човні «Колумбія» |
Кравчук Леонід | український політичний діяч, голова Верховної Ради УРСР 1990-1991 рр. Перший Президент України 1991-1994 рр. |
Кучма Леонід | український політичний діяч. Президент України з 1994 р. по 2005 р. |
Ющенко Віктор | український політичний діяч. Президент України з 2005 р. по 2010 р. Здобув посаду Президента України у результаті «Помаранчевої революції», що відбулася у листопад-грудні 2004 р. |
Янукович Віктор | український політичний діяч. Діючий Президент України, обраний у 2010 р. |
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ
Верховна Рада України | єдиний законодавчий орган влади в Україні, який складається з 450 обраних народних депутатів |
Верховний Суд України | вищий орган судової влади в системі судів України загальної юрисдикції |
Гіперінфляція | швидке зростання товарних цін і грошової маси в обігу, що веде до різкого знецінення грошової одиниці, порушення платіжного обігу і нормальних господарських зв’язків |
Грошова емісія | додатковий випуск в обіг грошових знаків |
Девальвація | пониження курсу національної чи міжнародної (регіональної) грошової одиниці щодо валют інших країн або дорогоцінних металів |
Дефіцит бюджету | перевищення видатків бюджету над доходами |
Дефолт | нездатність країни сплачувати за своїми борговими зобов’язаннями |
Інавгурація | церемонія вступу на посаду голови держави (президента) |
Інфляція | зростання цін внаслідок додаткового випуск грошових знаків |
Кабінет Міністрів України | вищий орган виконавчої влади в Україні |
Конституційний Договір | політико-правова угода між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації і функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України. Цей документ укладено 8 червня 1995 р. у м. Києві і підписано Головою Верховної Ради України О. О. Морозом та Президентом України Л. Кучмою |
Конституція | основний закон держави, який визначає державний устрій, порядок і принципи функціонування органів державної влади, виборчу систему, права та обов’язки громадян тощо |
Мажоритарна виборча система | виборча система, за якою враховуються голоси виборців, подані за кандидата, який одержав більшість голосів у конкретних виборчих округах |
Мажоритарно-пропорційна виборча система | виборча система, за якою половина депутатів обиралася одномандатними виборчими округами, інша половина – за списками кандидатів у депутати від політичних партій на основі пропорційного представництва |
Помаранчева революція | різноманітні акти громадської непокори в Україні, організовані прихильниками В.Ющенка – основного кандидата від опозиції на виборах Президента України у листопаді 2004 р. Акції розпочалися 22 листопада 2004 р. як реакція на масові фальсифікації виборів. 3 грудня 2004 р. Верховний Суд України прийняв рішення про переголосування ІІ туру виборів Президента України, у якому перемогу здобув В.Ющенко. Таким чином, «Помаранчева революція» закінчилася перемогою В.Ющенка, який став Президентом України |
Президент України | глава держави, обраний усенародним голосуванням |
Приватизація | зміна державної та інших форм публічної власності на приватну |
Пропорційна виборча система | виборча система, за якої депутатські мандати розподіляються між партіями пропорційно кількості поданих за них голосів виборців у багатомандатному окрузі. Чим більший відсоток голосів отримала партія, тим більший відсоток депутатських місць вона матиме у парламенті |
Референдум | народне волевиявлення; прийняття того чи іншого політичного рішення безпосередньо народом, голосуванням |
Рада Європи | міжнародна організація 47 держав у європейському просторі. Членство організації відкрите для всіх європейських держав, які визнають принцип верховенства права і гарантують основні права і свободи людини для своїх громадян |
Ринкові відносини | економічні відносини, які засновані на засадах вільного підприємництва, різних форм власності, законах попиту та пропозиції тощо. За ринкових відносин державне втручання в економіку є обмеженим |
Співдружність Незалежних Держав(СНД) | регіональна міжнародна організація, до якої увійшли більшість пострадянських країн. СНД створена 8 грудня 1991 р. як економічний та політичний союз Росії, України і Білорусі. 21 грудня 1991 р. на умовах Алма-Атинської угоди до СНД приєдналось ще 8 колишніх республік СРСР |
Тіньова економіка | господарська діяльність, яка розвивається поза державним обліком та контролем, а тому не відображається в офіційній статистиці (несплата податків, приховування доходів, доходи від заборонених видів діяльності тощо) |