Вишивка стрічками – відносно молода техніка, якій менше 300 років. Технічно, нарізаними по косій шматками тканини вишивали ще в стародавньому Китаї, а потім – в Японії, проте це не зовсім те саме.
Батьківщина вишивки стрічками – Франція. Перші стрічки виготовляли ще, розрізаючи тканину по діагоналі на вузькі смужки. Проте стати матеріалом для вишивки шовкова стрічка змогла тільки через багато століть, коли досить розвинулося її промислове виробництво: спочатку – в Італії, а потім і у Франції.
Якщо вірити історикам, техніка вишивки стрічками має королівське походження. Вона стала популярною при дворі французького монарха Людовіка XV. Важко сказати, чи сам він придумав вишивати стрічками, або перейняв чиїсь вміння. Проте фактом залишається те, що в епоху рококо в моду увійшли вільні сукні, багато прикрашені стрічками. Трояндочки з них красувалися на корсетах, туфлях, аксесуарах.
До початку 18 століття вишивка стрічками була привілеєм виключно дворянства. Спочатку її використовували для прикраси нарядів і взуття, потім в інтер'єрі приміщень. Вишуканими стрічковими квітами прикрашали штори, покривала, оббивку меблів, диванні подушки, тощо.
Шедеври, вишиті шовковими стрічками, досі зберігаються в музеях Європи. Незабаром вишивати стрічкою стали в Англії, а звідти техніка поширилася і в усі куточки Британської імперії. А разом з переселенцями зі Старого Світу вона потрапила в Америку, де швидко завоювала популярність.
