Кріп відомий людству вже багато століть. Спочатку рослина відносилася до категорії декоративних. Люди не знали про його властивості і не застосовували в кулінарії.
Стародавні римляни і греки дарували квітучу рослину своїм дамам серця. Для цього чоловіки збирали пишний букет з трави. Також вінки з кропу дарували переможцям змагань.
У Стародавньому Єгипті кріп застосовувався в якості лікарської трави. На його основі готувався відвар, який позбавляв від головного болю і інших проблем з організмом. Про це говорять численні знахідки, виявлені археологами під час розкопок.
Скам’янілі частинки рослини також були знайдені під час розкопок римських руїн в Англії. Їх вік становить майже 2 тисячі років.
У Середні століття люди вірили, що рослина може захистити від пристріту і магічних чар. Тому сушені пучки кропу розвішували в приміщенні. Запах рослини повинен був відлякувати темні сили.
В якості приправи рослину почали застосовувати вперше в Індії. Саме там згодом кріп стали вирощувати в промислових масштабах. Однак через деякий час країна відмовилася від розведення кропу і перейшла на інші більш прибуткові ніші. При цьому на окремих ділянках досі можна побачити дикорослу рослину.
По території Європи кріп почав активно поширюватися в X столітті. На Русі він набув популярності тільки приблизно через 200 років.
Про корисні властивості кропу людству було відомо також дуже давно. Згадки про це можна зустріти в працях Авіценни, які датовані 1000 роком нашої ери. Перський філософ і лікар описав вплив насіння рослини на організм. Він говорив, що кріп позбавляє людину від гикавки. Для цього на його основі необхідно зробити відвар.
Також про користь кропу писав Гіппократ – давньогрецький цілитель, лікар і філософ, який увійшов в історію як «батько сучасної медицини».
