Вчора був гарний день: я прокинулася щасливою і від душі написала текст про велику любов до вчителів. Неочікувано в коментарях з'явилася одна з найактивніших хейтерок Всеосвіти. Пані Ірина Сокол не упускає можливості критикувати Всеосвіту вже протягом останніх шести років, і я нарешті хочу заговорити про це відкрито перед своєю аудиторією.
Зараз у всіх критиків Всеосвіти є унікальна можливість розповісти, як Всеосвіта зіпсувала вам життя.
Почнімо по порядку:
Відповідаю:
Так, дійсно була проблема з однією з наших авторок, проте з часом курс ми закрили. Ми зробили висновки і покращили роботу над контентом та взаємодією з авторами.
Для читачів, які не в темі я нагадаю, що пані Ірина подала до суду на авторку, що розробила нам курс на тему вебквестів. Суд досі не визначив провину авторки, проте ми з нею більше не співпрацювали. Також ми запропонували пані Ірині створити авторський курс на Всеосвіті, але отримали категоричну відмову.
Щодо самої теми вебквестів, нам не сподобалося, як Ірина Сокол вирішила монополізувати саме поняття Вебквест, тож наша команда розробила унікальний конструктор вебквестів, що з часом перетворився на найбільшу бібліотеку вебквестів в Україні.А пані Ірина і досі на своїх тренінгах вчить вчителів налаштовувати VPN, щоб користуватись росіянськими сервісами по створенню вебквестів і не упускає можливості накинути на Всеосвіту.
Шановні пані Ірино, пропоную залишити минуле в минулому і стати частиною нашої спільноти. Ми всі помиляємося, бо ми живі люди, проте не всі помилки варті пʼяти років життя в агресії. Я запевняю вас, що дізналася про вашу ситуацію вже тоді, коли не змогла вплинути на неї, і не зважаючи на це я згодом зателефонувала вам аби перепросити за недобросовісну роботу менеджерів. Я точно знаю, що вся команда Всеосвіти не повинна страждати від ваших звинувачень тільки тому, що колись якась авторка повела себе не доброчесно.
Мені щиро шкода, і вас і мій проєкт, і саме тому я відкрита до конструктивного діалогу з вами. Я також запрошую вас на свій вебінар присвячений оновленню розділу Вебквестів https://vseosvita.ua/5-uv. Ви б могли стати чудовою амбасадоркою цього розділу, але чомусь обираєте ворогувати через помилки однієї людини.
Відповідаю:
Пані Ірино це не смішно, це все дуже сумно, бо повторюся, це п'ять років життя в агресії. Я не схильна відповідати м'яко, коли діалог побудований на звинуваченнях, які навіть суд не довів за п'ять років.
Якщо ви говорите, що не вчите користуватися російським сайтом квестів використовуючи VPN то добре, значить мені збрехали.
Я жодного разу за всі п'ять років не мала до вас негативу, але для мене є неприпустимим ображати всю спільноту із-за одного негарного випадку з авторкою та менеджеркою.
І як по вашому я мала б вирішити ситуації, якщо на момент, коли інформація дійшла до мене, ви вже подали до суду на авторку? Єдине, що я могла зробити і зробила, ми припинили співпрацю. А з часом, навіть не дочекавшись рішення суду ми видалили цей курс після чого я особисто мала з вами діалог та перепросила за роботу менеджерів. І менеджер, який на той момент керував розробкою курсів також вже звільнений.
Пані Ірино, банально, але я точно вам не ворог, як і ви мені.
Відповідаю:
Наприклад? Про який з безліч варіантів ви зараз говорите?
Ми одразу запропонували вам не безплатно розробити авторський курс. Ми припинили співпрацю з недоброчесним автором. Ми також надали всю інформацію, яку запитав ваш адвокат. Ми також звільнили менеджера. Я особисто перепросила.
А який альтернативний варіант хотіли б ви???
Відповідаю:
Після того, як ви подали до суду, наш юридичний відділ порадив чекати рішення суду. І це нормально, адже конфлікт перейшов на наступний рівень.
Ми замовляємо курси і одразу сплачуємо гонорар, після чого жодних інших виплат автори курсів від нас не отримують. Відповідно співпраця з цією авторкою припинилася відразу після вашого випадку.
Щодо мого вибачення через чотири роки. Пані Ірино, а давайте відверто, вам не потрібно моє вибачення, вам потрібно поливати Всеосвіту брудом. Так, були певні неправильні кроки з боку менеджера, але ви навіть не дали шансу нашій команді вирішити це у досудовому порядку.
Я точно знаю, що ви говорите багато негарних слів про нас. Мені прикро, але я мушу захищати Всеосвіту і всю команду, яка день і ніч створює цей унікальний український продукт з єдиною метою, від щирого серця допомогти освітянам.
Я залишаю відкритою свою пропозицію до примирення.
--
Є така людина, звісно, прізвище я вам не скажу, але ця людина особисто відвідала ваш захід і особисто спілкувалася з вами. Раніше я про це писала, не приховую свій допис — facebook.com/mini.vred
Як мені розповіли, ви вчили створювати вебквести на базі російського сервісу. Вам зробили зауваження, що є український аналог Всеосвіта, на що ви відреагували з негативом.
Якщо ви говорите, що мені збрехали, значить хай буде ваша правда. Але враховуючи ваш відкритий негатив до Всеосвіти я не мала сумнівів у правдивості цієї історії.
Відповідаю:
Пані Ірино, ми на Всеосвіті даємо нашим співробітникам максимальну автономію у прийняті рішення і вирішення конфліктів. Ми були молода команда, яка тільки формувалася, нам не було ще й року.
Про ситуацію, яка склалася з вами я дізналася на етапі, коли ви вже подали до суду. Я ще раз наголошую, що була розчарована в роботі менеджера який підвів всю команду, цей менеджер вже звільнений.
Пані Ірино, це людський фактор, таке трапляється, це дійсно прикро. І саме цей випадок змусив нас покращити стандарти роботи з майбутніми авторами. З того моменту ми вже запустили багато курсів і подібних прикростей більше не ставалося.
Відповідаю:
Знаєте як кажуть, «ранок покаже, що вечір не скаже». Новий день відкриває нові можливості, шанс щось покращити у собі. Починаючи новий день ми приймаємо рішення триматися за минуле, або рухатися в перед.
Я розглядаю цю ситуацію, як привід щось змінити на краще. Я не знаю, як вплинути на цю ситуацію з минулого, але знаю, що точно ніколи не бажала вам зла.
Моя повна розгорнута відповідь після цієї розмови.
Ірина Сокол, ви вбиваєте мене ментально. Я готова почати говорити про це на загал.
Забудьте все, що ви про мене знаєте, і без упереджень прочитайте цей допис. Жбурляйте в мене словами, критикуйте, сваріть та насміхайтеся. Насолодіться моментом: я — погана людина зі слів Ірини Сокол.
Понад шість років тому, коли Всеосвіта тільки починала створювати курси, одна з авторок розробила курс, можливо, з порушенням авторського права. А менеджерка, яка мала поважний досвід і була довіреною особою, не змогла професійно владнати цю ситуацію. У результаті, я дізналася про все, коли ситуація вже вийшла з-під контролю, а Ірина Сокол подала до суду на авторку. Вже тоді я не могла ні на що вплинути, лише вчитися на помилках, яких допускають молоді керівники.
Наш юридичний відділ порадив чекати рішення суду, бо Всеосвіта навіть не була стороною конфлікту. Конфлікт відбувався між Сокол та авторкою.
Шість довгих років тривав цей конфлікт. Охоплюю обличчя руками і повторюю цю фразу як мантру — шість років життя. Уявіть лише: протягом шести років пані Ірина, де тільки можна було, розповідала негатив про Всеосвіту. Пані Ірино, не заперечуйте, бо так це і було, і лишається досі. Ви досі не усвідомили, що Всеосвіта у цій ситуації постраждала найбільше. Ми навіть не були стороною конфлікту, проте вже шість років продовжуємо потерпати від вашого відбірного хейту.
Бідна авторка курсу. Це добра людина, це прекрасна педагогиня, щира освітянка, яка, як і тисячі інших освітян, жила в країні, де до Всеосвіти ніхто ґрунтовно не говорив про авторське право. Авторка помилилася, і я впевнена, що не свідомо, бо я щодня бачу на Всеосвіті в бібліотеці методичних матеріалів, як помиляються сотні вчителів: елементарно не вказавши джерела, використавши неліцензовані картинки чи просто не подумавши, розмістили чужий матеріал. І ми на Всеосвіті працюємо з цим, вчимо, пояснюємо, розбираємо всі ці проблеми — бо це пандемія нашої освіти, це як дивитися піратський фільм чи завантажувати картинку з Google. Скажіть, що ніколи так не робили, бо всі ми так чи інакше порушували авторське право, абсолютно не замислюючись над цим. Тож тільки уявіть: за одну таку помилку авторки Ірина Сокол вже шість років знищує цю авторку разом із Всеосвітою.
Ба більше, суд так і не довів за шість років вину авторки, тобто не все так просто, як шановна Ірина Сокол розповідає у своїй мильній бульбашці. Ви говорите, що захищаєте себе, а що саме ви захищаєте? Була помилка авторки, яка намагалася залагодити проблему так, як ви в інститутах вчили її це робити. Менеджерка відреагувала недостатньо професійно, але ж, шановна пані Ірино, ви за цю помилку без правосуддя зіпсували людям життя, ви ж реально змішали нас із землею, перетворивши на якихось демонів.
Запитаю ще раз, Ірино Сокол, що саме ви вчора захищали в моїх коментарях? Ви захищали своє право прокрутити життя на шість років назад і вчинити саме так, як вам би цього хотілося? Я за ці шість років переконалася, що вас не влаштував би жоден з варіантів, бо для вас ця трагічна ситуація перетворилася на розвагу.
Звичайно, легко бути розумним заднім числом. Звісно, ми більше не співпрацювали з авторкою. Згодом, не дочекавшись рішення суду, ми видалили курс. Звісно, ще до війни я не витримала цього негативу і особисто зателефонувала Сокол та перепросила.
Я ніяк не можу вплинути на цю ситуацію. Без перебільшень, це найболючіший досвід за всю історію існування Всеосвіти. І сьогодні мені найбільше шкода всю нашу команду, яка точно не винна, що колись на старті проєкту сталася така неприємна ситуація з авторкою.
Я вкотре запитую себе: невже людський фактор коштує шість років безперервного хейту всієї компанії?! Невже після одного такого інциденту ми маємо закрити Всеосвіту, щоб пані Ірина Сокол нарешті знайшла спокій і перестала заходити на мою сторінку з єдиною метою — оплямувати мою репутацію і репутацію всієї команди за помилку, до якої ми не мали прямого відношення?
Не любіть мене сьогодні, я не варта вашої людяності, бо повторюся, я не так відреагувала на ситуацію шість років тому, як би цього хотіла пані Ірина. Пані Ірино, пишайтеся собою: ви точно зробили цей світ трохи кращим, знищуючи мене ментально.
Вчора я запитувала у пані Ірини, що, на її думку, я мала б зробити. Відповіді я так і не отримала, бо відповіді не існує. Що б я не зробила, все було б не так.
Я дуже рекомендую почитати мою вчорашню відкриту переписку з Іриною Сокол. Кожен у цій переписці знайде, за що мене засудити. facebook.com/mini.vred
Фото для колажу обкладинки я взяла з публічної сторінки Ірини Сокол.
Згодом Ірина Сокол відрепостила мій допис, маніпулятивно зазначивши, що її поведінка не є хейтом чи агресією, а є захистом авторського права.
Хочу нагадати пані Ірині, що суд щодо захисту її авторських прав тривав п'ять і цей суд був не зі Всеосвітою. А хейтить здебільшого пані Ірина Всеосвіту, бо пані Ірині важливий не результат, а процес приниження інших.
На наступний день я зібрала тези і написала допис з підсумками дводенного спілкування з Іриною Сокол.
👉 Вчора був день Ірини Сокол. Я відповіла на всі її запитання, а сьогодні вже мій день.
Зібрала головні тези її інформаційної бульбашки.
1. Я дізналася про всю ситуацію, коли пані Ірина подала до суду. На цьому етапі юристи радили чекати рішення суду, щоб вже давати офіційну відповідь. Ніхто не знав, що суд триватиме п’ять років і закінчиться нічим. Саме тому ми не мали права закривати курс — вина мала бути доведена. Ми всі чекали на правосуддя. Ми співпрацювали з адвокатом Ірини Сокол.
2. Курс був закритий через чотири роки, так і не дочекавшись рішення суду. Курс був закритий через неактуальність: він застарів, оскільки на «Всеосвіті» з’явився новий розділ вебквестів і новий підхід до цієї теми. Ще раз: поки не було доведено судом, що саме цей курс містив плагіат, цей курс не можна було закривати, і вину так і не було доведено.
3. Після закриття курсу я особисто зателефонувала і перепросила. Я перепросила. Два з половиною роки пані Ірині вистачало моїх вибачень, але днями вона сама прийшла до мене на сторінку, аби продовжити мене хейтити. Після пів сотні коментарів виявилося, що пані Ірині недостатньо одного вибачення, їй потрібне ще якесь, а потім ще якесь. А потім, може, вона попросить відрізати мені руку або закрити «Всеосвіту», щоб вже нарешті заспокоїтися.
4. Ситуація, яка склалася, стосується Ірини Сокол та авторки курсу. «Всеосвіта» навіть не була стороною конфлікту. Нас не включили в судовий процес. Тому я щиро не розумію, чому пані Ірина завжди хейтить саме «Всеосвіту», а не авторку, з якою у неї конфлікт. Пані Ірина завжди могла підключити «Всеосвіту» як сторону конфлікту, але не зробила цього.
5. Раніше я не могла вести відкриту переписку з Іриною Сокол, бо була заблокована нею. Тепер вона сама приходить писати мені на сторінку. Чому Ірина Сокол раніше мене заблокувала? Також хочу пояснити, що пані Ірина багато разів мала спілкування з нашим юристом, який фіксував наклеп і давав дружні поради.
Якщо суд за п'ять років мав довести провину і не довів, значить, на те була причина. Я шкодую, що така ситуація трапилася. Я так само стала жертвою невідповідальних співробітників, я так само, як і Ірина Сокол, діяла по закону і при цьому за шість років ніколи не паплюжила її ім’я.
Тож:
— Офіційні вибачення були.
— «Всеосвіта» не приховує, що була така ситуація.
— Співпрацю з авторкою курсу було припинено одразу. Цей автор не був штатним співробітником, а співпраця відбувалася за умовами договору.
— Я визнаю, що менеджерка недостатньо пропрацювала цю ситуацію, за що я особисто перепросила у пані Сокол телефонним дзвінком. Менеджерка також вже не працює на «Всеосвіті».
— Цей курс точно вже ніколи не буде опублікований.
Цей список відповідей ґрунтується на вимогах пані Ірини. Скрін зроблений на її сторінці. Як бачимо, всі пункти її побажань вже давно виконані.
Була неприємна ситуація. Ми зробили висновки, проробили роботу над помилками, оновили команду, і на сьогодні не маємо питань по жодному з інших курсів. Автори несуть відповідальність за авторство матеріалу, який ми замовляємо. На кожен курс є пакет офіційних документів, і всі кошти автори отримують офіційно. Тож, як працювали офіційно, так і працюємо.
Шановні читачі, стався прецедент, пов'язаний з людським фактором. Я ніколи не толерувала і не толерую таку поведінку авторів. Загалом у мене були поодинокі випадки, коли ми припиняли співпрацю з авторами через підозру в недоброчесності і знімали їх контент.
Якби Ірина Сокол звернулася спочатку не до суду, а до мене, то, звичайно, я перепросила б одразу, і ми б обов'язково полюбовно вирішили цю ситуацію.
На цьому етапі мені більше нічого додати.
