У давнину щойно витканий килим кидали на дорогу, у пісок, по якому йшли верблюди. Потім потоптані килими довго відмивали у проточній воді й сушили під пекучим сонцем.
Тяжкі випробування йшли килиму на користь: ворс розбивався на волокна, і килим ставав пухнастим, м’яким і пластичним. А у поганого відразу виявлялися художні та технічні дефекти.
Умільці знали, що справжній перський килим ніколи не розірветься, а фарби не потьмяніють.
На нашому YouTube-каналі ще багато цікавого. Завітайте!
https://www.youtube.com/@skarbnichka1201
Якщо бажаєте бачити більше цікавого контенту, ласкаво просимо до нашої групи в ФБ
https://www.facebook.com/groups/kramnichka
Якщо в вас виникло бажання «пограти в мистецтво», ласкаво просимо на наш сайт
