Перше відео із мамою загиблої дівчинки у Вінниці.
Ви вже дивилися? Інтерв’ю Ірини Дмитрієвої багато людей сприйняли негативно і навіть з осудою, мовляв, – навіщо показувати як ридає жінка.
Друзі, перепрошую, але як світ дізнається про правду, якщо ми будемо приховувати наш біль та страждання? Як європейці побачать біль, який відчувають українці, якщо ми будемо боятися показати відвертість?
Пані Ірина з невимовним болем ридала та просила закрити небо: «ми просили закрити небо, а всі просто дивляться, як країну вбивають», – ридає мама, що втратила єдине бажане дитя.
Ви відчуваєте цей потужний меседж, який журналісти News 24 встигли вхопити? Я до глибини душі переповнена емоціями смутку та болю, що відчуває ця жінка, бо сама є мамою, бо це потужний меседж до Європи, який ми щодня вимолюємо у Бога, – закрити небо, аби не вмирали діти.
Перепрошую, але я переконана, що такі відео та новини мають нахабно переповнювати стрічки європейських Фейсбуків, Інстаграмів, Твітерів, Ютубів... . Бо коли дивишся на все це, як є, без фільтрів, починаєш усвідомлювати всю глибину втрати та руйнувань, які ми щодня зазнаємо.
Я не хочу аби мене вбили росіяни, але якщо це станеться, я не проти аби моє розп'яте тіло побачила вся Європа від дитини до старця, аби всі чітко усвідомили, що реальне життя, а не просто ім'я серед тисячі подібних. Повторюсь, я не хочу вмирати. Боже, будь милостивий до нас.
Посилання на відео: https://www.facebook.com/100008238550170/videos/3351102158498985/
Продовження теми цього допису на наступний день.
Ви мені вже бажаєте опинитися на місці пані Ірини з Вінниці. Ви обзиваєте мене злою та бажаєте смерті моїй дитині. Господи, що тут відбувається?
Пані Катерино (Katya Chigintseva), ви взагалі мій допис читали??? Цитую вас: «я думаю у вас буде нагода дати ваше інтерв'ю, а ми за вас порадіємо». Хіба я десь радію? Покажіть, де я радію чужому горю??? Давайте я знову процитую себе саму: «я переконана, що такі відео та новини мають нахабно переповнювати стрічки європейських Фейсбуків, Інстаграмів, Твітерів, Ютубів... . Бо коли дивишся на все це, як є, без фільтрів, починаєш усвідомлювати всю глибину втрати та руйнувань, які ми щодня зазнаємо.» Тобто, я хочу аби світ бачив наші страждання, і це не можливо без роботи журналістів на місці злочину. Фейсбуку також не подобається бачити закривавлені тіла українців, то що, будемо мовчати?
Так, є такі неприємні інциденти, як інтерв'ю з мамою в реанімації, але якщо мама хотіла цього сама??? Якщо мама хотіла показати світові свій біль??? Що тоді, будемо звинувачувати маму у піарі навколо горя?
Ні, ви мене не засмутили й не образили, але неабияк здивували, бо переходити на тон зневаги коли я з вами в одному човні... Я не маю писати дописи, які будуть всім подобатись. Я не хочу уникати тем, які мені болять. Я маю певні несуміжні погляди з вашими на окремі події, мої погляди точно нікому не зашкодять і точно не про радість.
Повторюсь, я захоплююся мамою Лізи, це сильна жінка, що дала світові потужний меседж: «ми просили закрити небо, а всі просто дивляться, як країну вбивають». Це особисте, дуже болісне, дуже складне для розуміння, але таке потрібне світові, аби усвідомити рівень звірств росії. Я не хочу судити журналістів, бо мій фокус на маму, яку я дуже сильно поважаю за її силу говорити не соромлячись свого стану.
Я зла? Вам видніше. Але так, я дійсно дуже зла за своєю природою!
Тим часом Громадське репортаж:
