У вересні 2018 року стартувала навчальна Програма за новим Стандартом початкової освіти «НУШ».
Роботу в НУШ я разом з батьками розпочала з організації освітнього середовища, що належить дітям. Створили сім навчальних осередків, а саме:
Навічально-пізнавальної діяльності;
Гри;
Відпочинку;
Дитяча класна бібліотека;
Осередок вчителя;
Змінні тематичні осередки;
Художньо-творчої діяльності.
Ми отримали з освітньої субвенції індивідуальні парти із стільчиками, дидактичні матеріали, багатофункціональний пристрій – принтер, сканер, копіювання, ноутбук, набори «цеглинок» ЛЕГО, підручники, макети геометричних фігур. Етап початкового навчання є перехідним від звичного способу життєдіяльності в період дошкілля до способу, який переважає в житті дитини молодшого, а потім і старшого підліткового віку.
Основним завданням початкової школи вважається, і я з цим безперечно згідна, підготовка до систематичного, цілеспрямованого навчання у старших класах, виховання позитивної мотивації навчання, емоційно благополучного ставлення до школи і навчальної праці, формування пізнавальних потреб.
Під час роботи з першокласниками- шестирічками методика навчання більш наближена до виховної роботи з дошкільнятами: це і широке використання завдань в ігровій формі, і застосування яскравого унаочнення, і поєднання на заняттях знань і умінь дітей, набутих ними протягом життя.
Інтелектуально - логічна сфера дітей цього віку потребує поступового, поелементного його розвитку.
У центрі Програми – інтегроване тематично-проектне навчання.
При організації інтегрованого навчання з’являється можливість показати дитині світ у всьому його розмаїтті із залученням наукових знань, літератури, музики, живопису, що сприяє емоційному розвиткові особистості дитини і формуванню її творчого мислення. Реалізація цього способу дає змогу, не знижуючи програмних вимог, зробити навчально - виховний процес захоплюючим, цікавим для молодших школярів, оптимізувати його за рахунок переструктурування змісту навчання і практичної зміни традиційної форми навчання – уроку.
Специфіка інтегрованого навчання створює сприятливі умови для вияву творчості вчителя. Вона забезпечує певну свободу вибору теми, змісту, засобів, що використовуються в навчанні молодших школярів.
Запорукою якісної реалізації інтегрованого підходу до навчання є дотримання таких положень:
1) розуміння вчителем сутності розвивально – виховних можливостей системи інтегрованого підходу до організації навчання;
2) відповідність тематики, змісту і засобів реалізації інтегрованого підходу до організації навчання навчально – виховним завданням, меті діяльності вчителя в даному класі;
3) достатня кількість уроків інтегрованого змісту з метою закріплення набутих знань й умінь;
4) багаторазове повторення набутих понять і умінь за допомогою виконання різноманітних завдань інтегрованого характеру
5) широке використання групової роботи під час проведення інтегрованих уроків.
В своїй практичній роботі я завжди намагалася втілювати окремі елементи інтегрованого підходу в формі проведення інтегрованих уроків. Вважаю, що інтегровані уроки сприяють розширенню соціально – пізнавального досвіду учнів у руслі поставлених вчителем задач, спрямовані на розвиток ерудиції, дозволяють усунути дублювання, заощаджують час, надають більше можливостей для взаємного використання знань, для формування цілісної системи поглядів.
Інтерактивні методи- форма навчання, у процесі якого учні і вчитель перебувають у режимі бесіди, діалогу між собою.Це співпраця, взаємонавчання: вчитель - учень, учень - учень.При цьому вчитель і учень-рівноправні між собою, рівнозначні учасники навчання.
Найчастіше я використовую такі методи:
-На етапі перевірки домашнього завдання: «Крісло автора», «Шпаргалка», «Мікрофон».
-На етапі актуалізації знань: «Асоціації», «Карта знань» .
-На етапі пояснення нового матеріалу: «Діаграма Венна», циклічна діаграма,сторітеллінг.
-На етапі застосування знань:метод «Прес», «Коло ідей», РАФТ,«Криголами», «Вузлики», «Навчаючи-учусь».
На уроках літературного читання для формування вдумливих читачів використовую такі стратегії як: читання з позначками, читання з
передбаченням,запитання до автора,сторітеллінг.
«Рольова гра»
Мета рольової гри – визначити ставлення до конкретної життєвої ситуації, сприяти розвитку творчої уяви та образного мислення. Рольова гра потребує ретельної підготовки. Початкові вправи мають бути простими з наступним ускладненням. Наприклад, можна почати з читання текстів «в особах», формулювання конкретних висловлювань або відповідей від імені іншої якоїсь особи (письменника, лікаря, вчителя, мами тощо), природного явища, конкретного предмета, тварини.
Наприклад, перед інсценізацією казки «Рукавичка», учням пропонується зробити словесне малювання персонажів казки.
1 група – створити усний образ мишки;
2 група – образ ведмедя;
3 група – образ лисички;
4 група – образ зайчика.
Словесне образотворення підсилюють пантомімою. Учні імітують вдачу персонажів. Наприкінці уроку групи учнів змагаються за кращу інсценізацію казки.
Рольова гра «Зобрази казку»
Грають дві команди. Одна команда зображає без слів казку, інша ж команда повинна здогадатися, яка це казка і хто кого зображає. Завдання можна ускладнити тим, що за допомогою міміки діти зображають характери героїв.
Сторітеллінг - це спосіб передачі інформації через розповідання історій.
Людство займалося цим весь час: казки, міфи, легенди... Саме молодші школярі дуже люблять слухати та та розповідати історії про себе та інших.Сприйняття молодшими школярами інформації у вигляді цікавої історії є більш доступним і зрозумілим
Подання інформації у вигляді цікавої історії є більш доступним для дітей
Технологію сторітелінг можна застосовувати на різних етапах уроку та на уроках різних типів.
Стратегія «Діаграма Вена»
Діаграма Вена — це вид схеми, під час застосування якої найчастіше використовують кола, що перетинаються. У спільному секторі кіл записують спільні риси героїв казок, наприклад, чи певні поняття, у колах — відмінні. Використання діаграми Вена можливе під час вивчення теоретичних понять. Використання цієї стратегії допомагає відшукати спільні та відмінні ознаки предметів, істот, явищ а інше. Вона є легким та водночас ефективним інструментом.
Використовуючи діаграму Вена ми формуємо в учнів вміння класифікувати та порівнювати.
Стратегія РАФТ
РАФТ- це стратегія розвитку критичного мислення для написання оригінальних текстів. Ця стратегія найчастіше використовується на уроках української мови та літератури. Сприяє реалізації міжпредметної інтеграції .
Р- роль А- аудиторія Ф- формат Т- тема
Основне завдання учня:
-висловити важливі для персонажа ідеї;
-врахувати особливості аудиторії;
-обрати для свого повідомлення відповідну літературну форму.
Таблиця РАФТ
Роль | Аудиторія | Формат | Тема |
Хто я? | Для кого я буду писати текст? | В якій формі буде написано текст? | Про що я буду писати? Які ідеї донесу до слухачів? |
Робота за стратегією РАФТ:визначати та обирати ролі; складати невеличке висловлювання від імені свого персонажу; писати міні тексти від імені обраного персонажу.
Стратегія «Асоціативний кущ»
На етапах уроку таких як актуалізація знань учнів та рефлексія можна використати стратегію «Асоціативний кущ». Діти починають виявляти творчість, вільно висловлюють думки, ідеї, які на дошці фіксуються у вигляді цікавого «куща», який поступово розростається
Складаючи асоціативний кущ важливо дотримуватись певних правил:
- записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу;
- записати будь які слова чи фрази, які спадають на думку;
- ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість;
- записувати всі ідеї, які з'являються чи скільки дозволяє час.
Наприклад вивчаючи тему «Весна» з природознавства у 1 класі запитуємо в дітей, які в них виникають асоціації зі словом «весна». Та записуємо це слово на дошці. Даємо можливість їм висловитися та записуємо всі думки.
Весела пора Тане сніг
Приліт пташок
Радість
Ігри Тепло
Отже, за обмежений час діти вислухали думки інших учнів та доповнили їх своїми. Цей метод дуже ефективний, бо збагачує словниковий запас учнів, дає можливість дитині думати вільно, відкрито.
Читання з позначками
Система позначок дає можливість учням активізувати розумові операції співставити своє розуміння прочитаного з тим , що вже знає.
Прочитавши текст, треба поставити біля слів чи деяких речень позначки:
+ -відома інформація;
!-нова інформація;
?-інформація здивувала;
--це суперечить тому,що я знаю.
Стратегія «Читання з передбаченням»
Вміння передбачати-один з важливих моментів розвитку критичного мислення.Передбачати можна за:
-назвою тексту;
-ключовими виразами до тексту;
-частинами тексту;
-частиною переглянутого фільму;
-картиною,схемою.
Інтеграція вимагає від вчителя більш глибинної підготовки до уроків. Приміщення для таких уроків має бути мобільним та технічно обладнаним.
Міжпредметна інтеграція в початковій школі вирішує ряд проблем. Наприклад – дублювання навчального матеріалу на різних предметах, те, що “монологічні” предмети втрачають практичну ефективність. Інтеграція дає змогу дитині сприймати предмети і явища цілісно, різнобічно, системно та емоційно.
Інтегрований курс «НУШ» поєднує такі освітні галузі: “Мовно-літературна”, “Математична”, “Природнича”, “Технологічна”, “Інформатична”, “Соціальна та здоров’язбережна”, “Громадянська та історична”, “Мистецька”. Протягом тижня учні 1 класу мають 7 годин інтегрованого курсу.
Загальне тижневе навантаження – 23 години – не відрізняється від Типових навчальних планів, за якими навчають в інших класах.
Основна навчальна одиниця – тематичний день,кілька тематичних днів обєднуються у тематичні тижні Протягом цього тижня діти разом з вчителем працюють над єдиною темою– усе досліджують, спостерігають, вивчають. І врешті створюють спільний продукт у школі. Це може бути лепбук, макет космічного корабля, побудований з ЛЕГО, показ мод,досліди з рослинами або інсценізація вигаданої казки.Це відбувається не з батьками вдома – а самостійно і разом, під керівництвом вчителя.
Кожна тема логічно продовжує попередню. Це дозволяє формувати в дітей цілісну картину світу.
У центрі “Нової української школи” стоїть дитина. Один із пріоритетів – навчання, яке приносить дітям задоволення. Дитина має почуватись у школі вільно. Я, наприклад, дозволяю учням обирати собі місце. Це швидко налагоджує контакти між однокласниками, вносить різноманітність у буденність.
Майже весь перший семестр я витратила на формування колективу – проводила щоденно ранкові зустрічі ,ігри та тренінгові вправи. Прагнула до створення родинного затишку. Діти мають відчути, що вони потрібні вчителю, тому я намагаюсь частіше казати їм про свої відчуття щодо нашої спільної роботи, розповідати про своє дитинство. Це дозволяє налагодити “відкриті” стосунки.
Кожна тема логічно продовжує попередню. Це дозволяє формувати в дітей цілісну картину світу.
У центрі “Нової української школи” стоїть дитина. Один із пріоритетів – навчання, яке приносить дітям задоволення. Дитина має почуватись у школі вільно. Я, наприклад, дозволяю учням обирати собі місце. Це швидко налагоджує контакти між однокласниками, вносить різноманітність у буденність.
Майже весь перший семестр я витратила на формування колективу – проводила щоденно ранкові зустрічі ,ігри та тренінгові вправи. Прагнула до створення родинного затишку. Діти мають відчути, що вони потрібні вчителю, тому я намагаюсь частіше казати їм про свої відчуття щодо нашої спільної роботи, розповідати про своє дитинство. Це дозволяє налагодити “відкриті” стосунки.
Впевнена, що вчитель, який ділиться з учнями своїм особистим може чекати у відповідь такої ж довіри.
Також даю змогу висловити свою думку максимальній кількості охочих.Щодня залучаю дітей висловлювати власні відчуття про те, що відбувалось на уроках – діти висловлюються малюнками, вчинками, словами.
Правила роботи в класі ми обрали разом з дітьми.
Діти говорять: “Ми домовились”. Сучасні учні хочуть бути учасниками навчального процесу. Мотивація починається із запитання “а чому так?”.
Я дозволяю дітям помилятись. Лише так вони робитимуть висновки. Ми не ідеальні – діти також. Показую дітям, що я також можу помилитись,Прагну сформувати в учнів уміння робити висновки з власних помилок. Кожна відповідь дитини – гідна бути вислуханою. Завжди прошу пояснити свою думку або алгоритм підрахунку. Таким чином дитина самостійно ще раз проходить свій “шлях” і шукає більш точну відповідь. Це тривалий шлях – щоб учні всього класу ставились спокійно до “помилок” і сприймали їх як досвід, частину свого життя. Оплесками підтримуємо дитину, яка проявляє ініціативу, – щоб подолати її страх зробити не так, як очікується.
Я намагаюсь завжди слухати своїх учнів. Так вони швидше розвинуть мовлення. Якщо дитина зненацька хоче зі мною чимось поділитись – це ознака довіри.
Урізноманітнювати діяльність допомагають нові засоби навчання. Наприклад, ми використовуємо ЛЕГО-конструктор – гарна альтернатива рахунковим паличкам, фішкам для звукового аналізу. “Родзинка” ЛЕГО в тому, що дитина поєднує розумові та практичні дії.
Діти переглядають безліч відео та слухають музичні твори. Ми намагаємось залучити всі органи чуття дитини для всебічного вивчення предмету дослідження.
Під час планування роботи відразу передбачаю ігрові, динамічні моменти, щоб учні мали зміну діяльності та рухливі активності.
Освітній простір також розширений. Діти багато часу проводять на шкільному подвір’ї. Так ми вивчали теми «Школа», «Що росте на шкільному подвір'ї» , «Безпечна дорога», «Зміни у природі восени».
Я часто застосовую групову роботу. Діти опановували її поступово – багато працювали в парах, потім вчились толерантності та дружелюбності. Я часто використовую різні способи поділу на групи, щоб максимально залучити дітей до роботи та використати потенціал кожного учня.
Мої першокласники читають у межах вивчених літер, добре рахують. А ще – вільно і зв’язано висловлюють свою думку, готові її відстоювати та аргументувати.
Технічне забезпечення класу-ноутбук, ,багатофункціональний пристрій-принтер, сканер, копіювання-звісно , дуже полегшують роботу.
На мою думку, вчитель має відповідати стандартам і оцінкам, заснованим на сучасних уявленнях про відмінне викладання та ефективну учительську практику. Тому дотримуюсь декількох найважливіших моментів у власній педагогічній діяльності:
-Завжди піклуюся про учнів та їхнє успішне навчання, усвідомлюю,що учні різні, і відповідним чином пристосовую свою викладацьку стратегію до цих відмінностей; розумію механізм розвитку і навчання своїх вихованців. Об’єктивно ставлюся до них. Вважаю, що моя місія виходить за рамки розвитку знань
молодших школярів і поширюється на емоційні сфери мотивації та зосередження уваги на дитині загалом.
- Вдосконалюю свої знання з предметів, що викладаю, і того, яким чином їх викладати; розумію, як створюються, організовуються і пов'язані з іншими дисциплінами знання з предметів; вмію інтегрувати навчальні дисципліни, не перевантажуючи дітей, для більш глибокого і об’ємного отримання знань.
- Відповідаю за управління процесом навчання і контроль над ним. Моє первинне завдання – полегшити учням навчання, посилити акцент на позитивних якостях праці молодших школярів. Для досягнення своїх цілей застосовую різні методики. „ Диригую” навчанням окремих учнів і груп. Високо ціную участь учнів у цьому процесі і регулярно оцінюю успішність вихованців.
- Постійно осмислюю свою практичну діяльність і вчуся на основі свого досвіду, аналізую наслідки своїх рішень, обдумую набуті результати і використовую їх у подальшій викладацькій діяльності. Для вдосконалення її використовую компетентні рекомендації, а також результати дослідницької роботи.
- Усвідомлюю, шо я є членом педагогічного колективу, сприяю ефективності роботи школи, співпрацюю з іншими педагогами школи і району. До роботи з учнями залучаю батьків і використовую усі ресурси, що є в розпорядженні шкільного колективу.
Учні класу беруть активну участь у шкільному житті:
Беремо участь у флешмобах
Беремо участь у шкільних конкурсах
Беремо участь у виховних заходах
