Урок, як основна форма організації навчання, в сучасних умовах перестав задовольняти суспільним потребам в освіті і нагально потребує змін та вдосконалення. На сьогодні першочерговим завданням навчально-виховного процесу с безсумнівно, всебічний розвиток учнів, зокрема творчих здібностей особистостей. Тому вимога до вчителя-допомогти нашим підопічним знайти себе в житті: пробудити або розвинути той творчий початок, який є в кожному учневі. Тому на державному рівні простежується кардинальний перехід від традиційного інформаційно-пояснювального навчання до особистісно-розвивального. Щоб отримати якісний результат, треба не лише намагатися засвоювати знання, уміння та навички, але і створювати умови для розвитку в учнів само-стійності, вміння вирішити поставлену проблему, реалізувати набуті знання в житті. Завдання школи не тільки дати знання й уміння з різних предметів, а й намагатися створити індивідуаль ність, яка здатна творчо мислити, виражати власну позицію, брати активну участь у вирішенні проблемних питань.Творчі здібності можна розвивати по різному, і робота вчителя допомагати управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного.Інноваційні технологій навчання головний і найбільш ефективний засіб досягнення мети. Інноваційні технології сприяють розвитку творчої особистості, забезпечують пози тивне мисления, мотивацію до здобуття знань. Також один із засобів досягнення мети-перетворити традиційний урок в урок з використанням інтерактивних технологій навчання, значения яких полягає в тому, що в навчальному процесі активно взаємодіють всі учні. Інтерактивне навчання застосовує моде лювання різних життєвих ситуацій, спільне вирішення проблем, використовує рольові ігри. Таким чином, у навчальному процесі виключається можливість домінування однієї думки над іншими, вчителя над учнями.
При цьому вчитель стимулює і створює стійкий мотив і бажання порівнювати успіхи учня лише з його попередніми результатами. Головний критерій, яким користується вчитель у цьому випадку індивідуальний, особистісний, тобто такий, коли учень порівнюється з самим собою «вчорашнім», що і дозволяє побачити індивідуальні успіхи.
Зараз гостро стоїть проблема активізації пізнавальної активності учнів у навчально-виховному процесі. Про необхід-ність розвитку пізнавального інтересу педагогіка говорила неодноразово (праці В. Сухомлинського, А. Ковальова, Г. Щукіної, Ю. Бабанського та ін.). Тому так важливо ставити учнів у ситуацію проблемного здобуття знань, використовуючи нетрадиційне навчання. Способи активізації пізнавальної діяльності учнів:
1. Формування мотивів діяльності шляхом використання актуального нового матеріалу; унаочнення, застосування новіт ніх технологій навчання, дидактичних ігор, змагань; зв'язок матеріалу з життям, досвідом учнів; постановка проблемних питань, завдань.
2. Формування системи знань, умінь, навичок завдяки виділенню головного в матеріалі; прийоми логічного мислення (аналогія, аналіз, синтез, узагальнення, порівняння, протиставлення); інтеграція навчального матеріалу з різними дисциплінами.
3. Застосування спеціальних завдань на розвиток критич ного і самостійного мислення (завдання з нестандартними або «зайвими» даними, «помилками» вчителя, завдання, які BISCHO і розумно оцінені вчителем або вимагають самооцінки г самостійної роботи).
4. Індивідуалізація, диференціація навчання: самостійна постановка учнями питань, доповнення, власні приклади, доповіді, виступи; застосування диференційованих завдань; поєднання індивідуальних, групових, колективних форм роботи, використання методів проблемного навчання.
Полегшенню й активізації процесу сприйняття інформацій сприяє мультимедійна презентація. Учнів приваблює образність і яскравість занять з використанням презентацій. Вони охоче виконують завдання, виявляють інтерес до досліджуваного матеріалу.
Інтерактивне навчання вимагає використовувати не готові знання, а здобувати їх із власного досвіду. А це, в свою чергу, сприяє розвитку творчого мислення. Учень і вчитель в інтерактивному навчанні однаково співпрацюють, обмінюються думками, способами діяльності, внаслідок чого відбувається оцінювання здобутих результатів, тобто рефлексія. Нові підходи роблять урок цікавим та різноманітним. А уроки мови та літератури це постійне творче мислення, при якому серце наповнюється любов'ю, щирістю, добром. Адже тільки високодуховна людина буде дбати про добробут не тільки свій, а й про добробут рідної землі. Щоб зацікавити учнів, можна використовувати нестандартне формулювання тем уроків. Наприклад, «Бетховен українського села» (життя і творчість В. Стефаника), «У майстерні слова (способи творення слів)» тощо.
Зацікавити також можна повідомленням незвичної форми уроку:
літературний суд;
подорож;
дослідження;
використання музики та живопису;
Це все сприяє розвитку уяви, викликають різні асоціації.
Саме в постійному пошуку новизни діти розвивають мислення, уяву, виявляють творчі можливості, набувають комунікативних навичок. Урок стас цікавим, бажаним, бо на ньому створюють казки, поезії, пейзажі; інсценують уривки творів, вигадують ребуси, кросворди, випускають мовні та літературні газети. Такі форми і методи дають учасникам навчально-виховного процесу можливість самовираження, а це робить інтерактивну техно-логію цікавою й ефективною.
Перевагу у виборі методів навчання слід надавати тим, які звернені до свідомості й активності учнів у навчанні. Сучасні підходи до вивчення української мови великого значення надають розвиткові усного й писемного мовлення, мовленнєвій культурі. Цьому сприяє робота в групах, де учні намагаються толерантно спілкуватись, де виховується повага до співрозмовника, іншої думки, виявляти наполегливість в обстоюванні своєї думки. Завдання вчителя посіяти в душі учнів бажання майстерно висловлюватись, образно та творчо. А передуватиме цьому робота над словом, структурою речення та текстів. Тільки систематичність такої роботи приноситиме позитивний результат. На початковому етапі вивчення нової теми доцільна фронтальна форма організації навчальної діяльності учнів, де вони вчаться порівнювати, зіставляти, спостерігати мовні явища.
Парну та групову роботу слід більше застосовувати на етапі закріплення, контролю, узагальнення знань. Такі види роботи допоможуть розв'язати певну проблему, дійти спільного висновку, навчати один одного.
На етапі закріплення підвищується інтерес до самостій ного пошуку інформації, задовольняючи потребу в своїх природних нахилах. Тому діти об'єднуються в групи за інтересами:
•Коректори;
• Актори:
•Журналісти;
•Редактори тощо;
Саме в таких групах учні добиваються результату, який буде об'єднаний у кінцевий результат. Одним зі способів підвищення ефективності занять з мови є використання ситуативних завдань, що сприяють розвиткові самостійності й активності учнів у здобутті знань, Ситуативні завдання покликані активізувати процес пізнання через моделювання ситуації. Створення ситуативних завдань с наслідком практичної реалізації теорії мовленнєвої діяльності з метою формування в учнів таких потрібних мовленнєвих знань, як уміння формувати задум майбутнього твору, використо вувати зібраний матеріал для висловлювання, планувати його, користуватися різними стилями й типами мовлення відповідно до задуму, добирати мовні засоби з урахуванням усіх компо нентів мовленнєвої ситуації, редагувати створені висловлю-вання тощо.
На уроках мови використовуються такі інтерактивні методи:
• робота в групах. Цей вид стимулює роботу в команді. Ідеї, висловлені учнями, можуть бути корисними іншим;
• робота в парах це одна з форм роботи в малих групах, яка дає змогу раціонально розподілити навантаження, щоб слабкі учні брали посильну участь в оволодінні матеріалом;
• метод обирання особистої позиції є результативним під час ведення дискусії на суперечливу тему;
• «мікрофон» - задум цього метода дає змогу кожному учневі висловитись швидко, проговорити свою думку;
• дискусія прекрасна можливість виявити різні позиції з певної проблеми;
• коло ідей метод залучає всіх учнів до дискусії.
Використання інтерактивних технологій C засобом досягнення такої атмосфери в класі, яка найкраще сприяє співробітництву, доброзичливості, розумінню один одного.
На уроках української літератури доцільно використо вувати різні види ігор. Наприклад:
• гра «Якби я був...». Учням пропонується закінчити речения, яке починається словами «якби я був...». Наприклад, «Якби я була Мавкою...»
• гра «Фантастичні гіпотези». Ця гра виражена у запитанні: «Що було б, якби...?» Для постановки беруться будь-які підмети і присудки. Їх поєднання дає гіпотезу. Над якою можна працювати. Наприклад, «Що було б, якби до нас у клас завітав Планетник?» (7 кл.)
• гра «Якби я потрапив у ...». Учневі пропонується уявити, що він є одним із героїв твору.
Наприклад:
а) Уяви, що ти Планетник з повісті Б. Харчука «Планетник»;
б) Якби ти був Планетником, чи дружив би з дідом і чому ?
Методів інтерактивних технологій існує дуже багато, кожний цікавий, кожний приваблює своїми можливостями, оригінальністю, кожний характерний для певного етапу уроку.
Серед багатьох методів роботи можна виділити метод проектів, який стимулює інтерес учнів до нових знань, дає дитині змогу творчо розвиватися. В його основі лежать дослідження певної проблеми, що передбачає високий рівень активності учнів. Тему обирають самостійно на свій смак, тобто таку, яка їх зацікавила. Результат роботи оформлюється у формі буклетів, презентацій, доповідей тощо.
Таким чином, лише вдала інтеграція сучасних педаго-гічних технологій інтерактивного, особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійно розвиваючого критичного мислення дасть змогу розвивати творчі здібності і творчу особистість учня.
